Щорічно 24 травня всі слов’янські країни вшановують пам’ять святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні свято встановлено згідно з Указом Президента від 17 вересня 2004 року.
Кирило і Мефодій – високоосвічені люди, що були тлумачами християнського вчення. Кирило працював у патріаршій бібліотеці, а Мефодій був настоятелем монастиря. Обидва проникливі, обдаровані полемісти, мовознавці та перекладачі.
Кирило створив спеціальну азбуку для мораван, разом з Мефодієм переклав перші тексти з Євангелія й Псалтиря. З дитинства обоє добре знали давньоболгарську мову, тому що були родом з м. Солуні, де поряд з греками проживало багато болгар. Це пояснює, чому в основу слов’янської мови брати поклали солунсько-македонський говір староболгарської мови, доповнивши новотворами з інших мов. Саме цю мову згодом назвуть старослов’янською. За свідченням болгарського монаха Чорноризця Храбра, це сталося 863 року. Цей рік і вважається початком слов’янської писемності.
Писемність, мова – то є душа кожної нації, її святощі, її найцінніший скарб… Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі й часі розширює функціювання мови. Завданням сучасників є збереження повноти й частоти пам’яті цього важливого історичного знання.
Щороку студенти факультету української філології та журналістики разом з викладачами кафедри української мови відзначають це свято. Студенти готують доповіді з історії питання, досліджують біографії Кирила та Мефодія, а також декламують поезію та прозу слов’янськими мовами. Такі заходи завжди відбуваються у творчій атмосфері та знаходять відгук у серцях юних філологів та філологинь. Тож, зі святом усіх! Шануймо свою ідентичність, пишаймося славетними звершеннями наших попередників у царині духовності й культури, бережімо й примножуймо культурну спадщину українців!
Інга Федькова, старший викладач кафедри української мови