Стипендіатка програми імені Фулбрайта Вінстон Пеннібеккер (Wynston Pennybacker).

Він, Ви – стипендіатка програми Фулбрайта. Розкажіть, будь ласка, про Ваш творчий і професійний шлях. Чому вирішили взяти участь у цьому гранті?

Перед тим, як подати свою заявку на цю програму, я працювала вчителем академічного письма в середній школі і два роки працювала з учнями 17-18 років. Також практикувалася в одному з коледжів Техасу (Texas College Access Network), консультувала студентів щодо особливостей вступу до закладів освіти, влаштування на роботу тощо. Здобувши такий досвід, подала заявку для участі у програмі.

Однією з причин, чому я обрала саме Україну, є те, що  під час навчання в університеті я вивчала історію Росії переважно російською мовою. У межах курсу неодноразово згадували Україну, стало цікаво більше дізнатися про неї. Україна для мене – щось близьке й зрозуміле, тут я зможу здобути новий досвід, познайомитися з українською культурою, людьми тощо.

Чого очікували від діяльності в Україні?

Я налаштувалась неупереджено сприймати все українське, тому й приїхала без особливих очікувань і була готова допомогти в будь-якому випадку, погодитися на все, що запропонує університет, бо найперше хотіла познайомитися з українцями. Єдине, на що я сподівалась, що мені вдасться зацікавити якомога більше студентів до академічного письма, вивчення англійської мови тощо.

Розкажіть, які враження у Вас склалися про Україну, українців чи було складно адаптуватися до нового життя в Україні, чи хотіли б повернутися до нас знову?

Формально, мій грант ще не закінчився, я повернусь в Україну, як буде така можливість. Щиро сподіваюсь, що працюватиму у вас далі, бо за такий короткий час я справді закохалася в Україну. Я, звісно, не можу говорити про всіх, але ті українці, яких я зустрічала, справді дуже гостинні, доброзичливі, щирі й відкриті. Серед них панує тепла атмосфера, можливо тому мені вдалося знайти тут друзів дуже швидко.

Помітила таку цікаву річ: українці дуже переймаються опаленням своїх домівок. Ще зауважила, що тут подають каву з малюнками на молочні пінці, і це не залежить від того, де купувати напій: чи в маленькій ятці з кавою, чи у великій кав’ярні. Насправді, це дуже мило, у США таке не практикують, а в Україні роблять це з душею.

Щодо того, чи легко мені було адаптуватися. Я відкрита людина, це частина мого характеру, можливо, причина в тому, що в Кам’янці-Подільському всі сприяли моїй адаптації, кожен був готовий простягнути руку допомоги. Я не знаю, чи в іншому місті було б так само, але хочу вірити, що все було б добре в будь-якій точці України, – це ще одна причина, чому я хочу повернутися.

Зважаючи на те, що Ви вже маєте практику спілкування з американськими здобувачами освіти і з українськими студентами, дуже цікава думка щодо їхніх відмінностей, чи є спільні риси?

Студенти – це студенти, я вважаю, що молодь однакова, незважаючи на те, у якій точці на мапі світу вони перебувають. Я вважаю, що ще не маю такого досвіду роботи в багатьох закладах освіти чи зі студентами різних спеціальностей, щоб щось узагальнити, бо працювала тільки на факультеті іноземної філології. Але за моїми спостереженнями, українці більш відкриті до навчання з іноземцями, порівняно з американськими студентами, останні більш закриті щодо нових осіб в їх освітньому просторі. Як на мене, на це є багато причин.

Коли я приїхала в Україну, студентам було цікаво спілкуватися зі мною, вони ставили дуже багато питань як особистих, так і щодо мого професійного шляху. Так як у мене не було такого досвіду в Америці, я не знаю, наскільки сильно вони були б зацікавлені: чи ставили б стільки питань, чи були б до цього настільки відкриті. А загалом різниці між ними немає, це молоді люди, вони завжди веселі. Хтось виконує домашні завдання, хтось ні, хтось спить в аудиторії, хтось звертає увагу, хтось ні. Мені дуже подобається працювати зі студентами, тому що це щоразу новий досвід.

Ви вже познайомилися із системою освіти нашого університету. Можливо, хотіли б щось запозичити або дати якісь поради, наприклад, для покращення мовної практики під час  вивчення іноземної мови.

Наразі я працюю зі студентами факультету іноземної філології. Мені подобається шлях викладання англійської мови, більшість викладачів працюють із мовними компетентностями студентів, заняття проходять у розмовному форматі і це дає свій результат – рівень англійської у студентів покращився. Я вражена, що факультет настільки сильний, тож так, мені  дуже подобається методика викладання англійської.

Я вважаю, що різниця між університетами США та університетами України полягає в тому, що в Америці заклади освіти мають потужнішу матеріальну базу, в них вкладають більше коштів, тому й студенти там мають більше можливостей. Там багато різних студентських заходів, кубів, у кампусі дуже багато різних кафе, ресторанів тощо, але це, звісно, не важливіше за освітній процес.

З того, я що побачила в Україні, щодо людей, із якими мала змогу працювати: кожен із них робить величезну роботу, докладає максимум зусиль, щоб зробити освітній процес цікавим та ефективним.

Кам‘янець-Подільський – одна із найпопулярніших туристичних локацій в Україні. Які ваші враження від міста і що вас тут найбільше здивувало?

Мені дуже подобається Кам’янець-Подільський, якби я могла, я б приїхала вже завтра. Я розумію, чому Кам‘янець настільки популярне місто серед туристів, адже тут є фортеця, паркова система, дуже цікаво, який вигляд місто має навесні, коли все розцвітає. Я чекаю моменту, коли зможу повернутися. У Кам‘янці також є те, що для мене стало для мене важливим –люди, зв‘язки, університет, ну і студенти, у яких на заняттях горять очі.

Що б Ви могли побажати студентам і викладачам К-ПНУ.

Звісно ж, я бажаю усього найкращого: студентам випускних курсів визначитися із тим, чого вони хочуть від життя, успішного життєвого шляху, для здобувачів освіти І-ІІ курсів бажаю сповна відчути смак  студентських років, а викладачам – насолоджуватися викладанням і пожинати плоди своєї праці. Україні бажаю миру й безпеки, тому що розумію, яка зараз ситуація. Це для вашої держави зараз найголовніше.

Пресцентр,
(переклад – Віта Тригуба, студентка 4 курсу
спеціальності 035.04 Філологія
(Германські мови та літератури (переклад включно)