У межах співпраці між Кам’янець-Подільським національним університетом ім. Івана Огієнка та Миколаївським національним університетом ім. В.О. Сухомлинського гостьову бінарну лекцію з теми «Діалектне мовлення сьогодення – наша візитівка у майбутнє» провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови навчально-наукового інституту української філології та журналістики Наталія Шеремета.
Мова народу – це закодований тисячолітній життєпис
Суспільство в усіх державних і недержавних формах його існування живе і функціює у двоєдиному світі – матеріального й ідеального. Матеріальна, предметна дійсність співіснує з ідеальною сферою − поняттями, ідеями, віруваннями, міфами, віровченням й ін. І ось це ідеальне часто впливає на поведінку та життєдіяльність людей суттєвіше, ніж матеріальне. А твориться ідеальне за допомогою мови й існує переважно в мовній формі. Саме тому функційні можливості мови люди почали використовувати з того часу, як усвідомили себе людьми.
Так розпочала свою гостьову бінарну лекцію з теми «Діалектне мовлення сьогодення – наша візитівка у майбутнє» кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови К-ПНУ Наталія Шеремета.
Лекторка переконливими прикладами зі староукраїнських пам’яток довела давність і тяглість українського говіркового мовлення, безпосередній уплив територіальних діалектів на формування нової літературної мови.
Мовлене не зникає. А викохане упродовж багатосотлітнього нищення усне слово стало візитівкою нашої національної ідентичності, тому з часом лише зміцніло.
Пізнавальним стало ознайомлення слухачів із науковим доробком викладачів кафедри української мови, послідовниками діалектологічної школи, започаткованої проф. Ткачуком П.Є., поціновувачів і збирачів духовного надбання Поділля – подільського говіркового мовлення.
До обговорення теми долучилися здобувачі вищої освіти навчально-наукового інституту української філології та журналістики.
Вікторія Компанієць (Fukr1-B20) виокремила «львівську гвару» на діалектній мапі України і довела, що «без живих діалектів мова приречена на повільне вимирання».
Подільські локалізми у «Граматиці» старослов’янської мови Мелетія Смотрицького відшукала Вікторія Дорога (Ukr1-B19) і навела приклади з сучасних текстів говіркового мовлення подолян, довівши їх давність і модерність одночасно.
Міждисциплінарні паралелі курсів «Українська діалектологія» та «Етнолінгвістика», на думку Валерії Доннікової (Fukr1-B20), допомогли їй визначитися з темою наукового дослідження «Орнітонім ЛЕЛЕКА в сучасному українському діалектному мовленні». Валерія поділилася досвідом участі у Міжнародній конференції «HOMO POLITICUS: RYTUAŁY, OBRZĄDKI, WYDARZENIA» (Республіка Польща) й окреслила важливість досліджувати слово у контексті світогляду народу.
Анастасія Ковальська (Ukr1-B21) відшукала діалектизми у соцмережах, а Богдана Гудайтес (Fukr1-B19) розповіла про результати опитування мешканців Кам’янця-Подільського щодо їхнього ставлення до регіоналізмів у мовленні сьогодення.
У діалекті часто захована історія мови, тому у шкільному курсі української мови треба надавати цим наукам більшої ваги й інформативності. Саме у цьому переконувала слухачів Тетяна Мельничук (Ukr1-М22).
«Усне розмовне мовлення, попри всі історичні негаразди, – це рухливий, постійно оновлюваний могутній потік, життєдайне джерело для мови національної. Мова і тільки мова велить нам сприймати світ таким, а не інакшим. І для того, аби світ не сприймався людьми суто біологічно – на смак, нюх, дотик – надважливо зберегти о-словлене своїм народом. Свою рідну мову!» – висновкувала лекцію Наталія Петрівна Шеремета.
Приємним завершенням гостьової лекції стали слова подяки й сподівання на продовження співпраці від колег із кафедри української мови та літератури, а також студентів Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського.
Дякуємо і ми за можливість спілкування із філологічною родиною!
Наталія Шеремета,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри української мови