Університет Огієнка пишається своїми активними та творчими студентами.
Максим Єремеєк – студент 3 курсу історичного факультету спеціальності 014 Середня освіта (Історія).
Як та чому Ви обрали спеціальність 014 Середня освіта (Історія)? Що вплинуло на Ваш вибір?
Вибір щодо майбутньої професії формувався впродовж навчання в школі. Оскільки я цікавився гуманітарними науками (українська мова та література, історія, правознавство), дилему було вирішити нескладно: спеціальність, пов’язана з історією або з українською філологією. Із 8 класу більшу схильність почав виявляти до вивчення історії, тому вибір був очевидним, хоч і в сім’ї маю трьох учителів-словесників – маму, бабусю і тітку. Окрім цього, на вибір університету вплинуло те, що в далеких 70-х рр. минулого століття в Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті ім. В. П. Затонського (зараз К-ПНУ ім.І.Огієнка) навчався мій дідусь, Порубалюк Т.В., який опісля завершення навчання здобув фах учителя історії та суспільствознавства. Отже, Університет Огієнка приваблював не тільки своїми державотворчими традиціями, пов’язаними з Революцією 1917-21 рр., а й сімейною історією. Також сприяли вибору місця здобуття вищої освіти відгуки педагогів, які навчалися в рідній alma mater ( Ткачук Р.С., Юрчак Т. М.). Вбачаючи в їхній професійній діяльності поєднання високого рівня теоретичних знань із фаху та практичного складника викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі, мій вибір був остаточним – К-ПНУ!
Ви – дуже активний студент, секретар наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених К-ПНУ, спікер студентського сенату. Як Вам вдається все встигати?
Насправді встигаю не все, що планую. Подекуди здається, що час невпинно пришвидшується, а кількість завдань – збільшується, однак у цьому випадку допомагає чітке планування своєї діяльності: подумки ставлю перед собою завдання, обмежуючи їх виконання часовими межами. Не забуваю і про відпочинок, оскільки без нього часто відчувається моральне вигорання. Також важливо мотивувати кожен вид своєї діяльності, усвідомити, які позитивні результати це може принести в майбутньому.
Які основні завдання в ролі спікера студентського сенату?
На мою думку, студентський сенат – це не тільки про організацію дозвілля здобувачів вищої освіти. Цей орган студентського врядування має на меті вирішення низки завдань, зокрема:
1) розвиток соціальних мереж факультетів із метою популяризації освітніх програм перед абітурієнтами, оскільки випускники обирають ЗВО «очима», тому студентському активу потрібно висвітлювати найяскравіші заходи студентського життя на сторінках факультетів, заохочуючи вступників до навчання в нашому університеті;
2) під час російсько-української війни актуальним залишається волонтерська допомога для тих, хто боронить нас від російських окупантів; наш університет із перших днів повномасштабного вторгнення розпочав активну діяльність, спрямовану на допомогу ЗСУ та постраждалим унаслідок військових дій, тому важливим залишається питання поглиблення цієї допомоги;
3) звісно, що одним із завдань є покращення якості студентського дозвілля, особливо організації поїздок до мальовничих місць нашої України; вірю в те, що співпраця із головами студентських рад та адміністрацією університету допоможе втілити всі поставлені цілі.
Ви посіли 2 місце в рейтингу успішності серед студентів історичного факультету, а також Вам призначено академічну стипендію Кабінету Міністрів України. Як Ви вважаєте, які риси характеру допомогли досягти таких високих результатів у навчанні?
На мою думку, основною рисою характеру, яка допомагає мені в навчанні, є наполегливість. Ще із шкільної парти поставив собі девіз – per aspera ad astra, що в перекладі означає «крізь терни до зірок». Вважаю, що не можна нічого досягти сидячи на місці, чекаючи «манни небесної». Будь-який результат потребує свідомих, упевнених та виважених дій.
Який із наукових заходів, у яких Ви брали участь, справив на Вас найбільше враження? Як обираєте теми для своїх наукових досліджень та виступів? Що входить у коло Ваших наукових інтересів?
Найбільше враження на мене завжди справляє робота наукових гуртків та проблемних груп, зокрема наукового гуртка «Мультиверсум» (науковими керівниками якого є Сулятицька Т.В., Плахтій М.П.), проблемної групи «Проблеми політичної історії ранньомодерної Європи та Азії» (науковий керівник Степанков В.С.), проблемної групи «Актуальні проблеми навчання і виховання» (науковий керівник Горбатюк О.В.). Мені імпонує формат таких невимушених засідань часткою живого спілкування, оскільки більша частина конференцій сьогодні проходить у форматі онлайнових зустрічей, що не дозволяє насолодитися моментами живої комунікації. Окрім цього, у контексті офлайнових зустрічей найбільше запам’яталися міждисциплінарний круглий стіл, приурочений до Міжнародного дня філософії, та ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Теоретико-методологічні та практичні аспекти підготовки та діяльності вчителя правознавства: досвід і проблеми».
-
-
Теми своїх наукових розвідок обираю, відштовхуючись від своїх уподобань, тому за період навчання сформувалося певне коло наукових інтересів: проблеми навчання та виховання здобувачів освіти, історія філософії, релігієзнавчі дискурси, історія християнської церкви та релігійних учень, методика викладання дисциплін громадянської та історичної освітньої галузі. Звичайно, що формування кола наукових інтересів відбулося під впливом викладачів, керівників наукових розвідок, зокрема Сулятицької Т.В., Горбатюк О.В., Степанкова В.С., Семенюк-Прибатень А.В., Юги О.А., Опрі І.А., Глушковецького А.Л. тощо. Узагалі вважаю, що можна було б назвати всіх викладачів, оскільки під час розгляду лекційного матеріалу вони порушують надзвичайно великий спектр науково-практичних проблем, що формує в здобувачів освіти елемент проблемної ситуації, коли їх зацікавила інформація, однак через брак часу лектор не зміг повноцінно розкрити її, а відтак здобувач освіти сам розпочинає пошук джерел знань із теми.
Чи плануєте працювати за фахом? Як Ви ставитеся до використання інноваційних методів у викладанні історії та правознавства?
Важко планувати щось на декілька років уперед, однак думаю, що робота вчителя – це цікавий досвід, тому хотів би спробувати себе в цій ролі, але вважаю, що як елемент постійної діяльності, він мені не підходить. Якщо помріяти і розмірковувати про майбутнє, хотів би бачити себе на управлінських посадах, пов’язаних з освітою, або ж у сфері наукової роботи. До використання інноваційних методів на уроках історії та правознавства ставлюся здебільшого позитивно, оскільки вони ґрунтуються на принципах «суб’єкт-суб’єктного» навчання, а відтак відповідають концепції НУШ. Важливо, щоб освіта відповідала викликам часу та вимогам суспільства, тому поширення ІКТ, використання штучного інтелекту майже в усіх сферах життя потребує правильного залучення до освітньої галузі, оскільки, на мою думку, не все те добре, що нове. Важливо гармонійно пристосувати це «нове» до вже набутого, використати його з максимальною користю, себто спрямувати в потрібне русло. Разом із тим, розумію, що такі методи вимагають від учителя багато часу та вмінь і навичок, а також відповідне технічне обладнання, яким не завжди забезпечені педагоги.
Яким своїм досягненням Ви пишаєтесь найбільше?
Напевно, отриманням стипендії Кабінету Міністрів України, оскільки відбір був із здобувачів вищої освіти всієї країни, тому приємно було отримати не скільки грошову винагороду, а стільки визнання своєї діяльності.
Як проходить Ваше дозвілля? Що Вас надихає?
Здебільшого вільний від навчання час проводжу з друзями або ж просто відпочиваю вдома. Як я уже зазначав, відпочинок – це найкращі ліки проти вигорання. Натхнення знаходжу в сім’ї, у постатях визначних українців, особливо надихають діяльність морального авторитета українців Любомира Гузара, борчині за Українське Слово Ірини Фаріон та чин жертовності кожного українського воїна.
Що б Ви побажали нашим студентам і викладачам?
Здобувачам вищої освіти бажаю легких сесій, цікавого навчання та високої стипендії, а викладачам – невичерпної енергії і старанних студентів! Нехай у кожного все буде добре!
Пресцентр