Читаємо їхні відгуки:

«Ця театральна історія стала для мене чимось більшим, ніж просто чергова вистава — це був живий, емоційний досвід, який надихав і змінював зсередини. Кожна репетиція була особливою – ми не просто вчили текст чи відпрацьовували рухи, ми будували атмосферу, довіряли одне одному, сміялися, іноді сперечалися, але завжди залишалися командою. Це була не просто підготовка до виходу на сцену — це був шлях до глибшого розуміння себе, своїх емоцій і справжньої командної роботи. 

Окрему подяку хочу висловити Наталії Іванівні — нашій театральній мамі, наставниці і людині, яка вміє надихати. Дякую Вам за терпіння, віру в кожного з нас, за щирі слова підтримки і за те, що вмієте бачити в людях більше, ніж вони самі помічають у собі. Ви не просто ставите вистави — ви творите магію. Завдяки Вам ми виходили на сцену з впевненістю, любов’ю до справи і до глядача.

Також хочеться відзначити атмосферу, яка панувала між нами. У ній було багато тепла, підтримки і творчого натхнення. Театр – це місце, де ти можеш бути собою і водночас ставати кимось іншим. Саме це відчуття — свободи, пошуку, гри — і зробило процес настільки живим. Завдяки цьому ми стали маленькою театральною родиною, де панує любов одне до одного. 

У день вистави я відчула справжнє хвилювання, але поруч були мої люди — ті, з ким ми прожили цю історію разом. Ми вийшли на сцену, як одне ціле, і я впевнена: глядач це відчув.

Цей проєкт залишиться в моєму серці, а досвід — назавжди зі мною. Дякую всім, хто був поруч» (студентка 4 курсу факультету фізичної культури групи FT1-B21 Єлизавета Сєфєрідіна);

«Особисто для мене ця вистава була особливою, адже це був мій перший досвід участі в театральному гуртку «Елевсія».  Я отримала море позитивних вражень, які ще довго грітимуть душу.

Окрему подяку хочу висловити нашому керівнику — Наталії Іванівні. Саме вона стала тією людиною, яка не просто організувала і написала виставу, а створила справжню творчу атмосферу довіри та підтримки. Вона зуміла знайти в собі сили та натхнення, щоб віддати цьому процесу всю душу і вкласти всю творчу енергію в кожного. Наталія Іванівна щиро вірила в кожного з нас і розкрила нові таланти, завдяки її зусиллям ми змогли відчути себе впевнено на сцені, і стати акторами.

Я вдячна за цей досвід, за емоції, за команду, де дуже щирі люди і, насамперед, за людину, яка з любов’ю та терпінням провела нас через весь цей шлях. Ця вистава назавжди залишиться в моєму серці» (студентка 4 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B21 – Анастасія Івахнюк);

«Участь у виставі стала для мене надзвичайно цінним і незабутнім досвідом та подарувала багато емоцій, нових знань, відкрила в мені нові грані особистості. Із перших репетицій я відчув, наскільки глибоким і захопливим є світ театру: це не просто виконання ролі, а справжнє занурення в інший вимір, де емоції, думки і переживання персонажа стають твоїми власними.

Загалом, участь у виставі стала для мене не лише цікавим творчим експериментом, а й важливим етапом особистісного зростання. Я вдячний всім, хто був поруч у цьому процесі, і дуже сподіваюся, що ще не раз матиму нагоду стояти на сцені, даруючи глядачам емоції, думки та натхнення. Цей досвід довів мені, що театр — це більше, ніж мистецтво. Це — життя» (студент 1 курсу факультету іноземної філології групи Nim1-B24 Іван Лучинський);

«Ця вистава — щось неймовірне. Вона стала для мене місцем, де я міг бути собою, відчути справжню силу команди й закохатися в театр ще більше. Репетиції були не просто роботою — це були дні, сповнені емоцій, сміху, відкриттів і справжнього тепла. Ми стали не просто колегами, друзями, а сімʼєю, і це не просто слова. Якби між нами не панувала та любов і підтримка не було б того, що ви побачили на сцені. Але це все завдяки нашій Наталії Іванівні. Я щиро дякую їй за натхнення, підтримку та віру в нас. Ви створили не просто виставу — ви створили простір, де кожен з нас розкрився. Ви підтримували, вірили, допомагали та любили кожного з нас, це найголовніше! 

Це був особливий шлях. І я щасливий, що пройшов його саме з вами» (студент 2 курсу факультету фізичної культури групи TRms1-B23 Петро Чабан);

«Підготовка до вистави “І летять журавлі…” стала для мене важливим досвідом. Від першого читання сценарію до фінального поклону ми працювали, як одна команда. Кожна репетиція була часом зростання, емоцій і творчості.

Особлива подяка Наталії Іванівні за віру, натхнення і підтримку. Ви допомогли мені відчути впевненість і радість на сцені. Сцена перестала бути страшною і стала місцем, де можна бути собою.

Театральний гурток «Елевсія» став для мене місцем, куди хочеться повертатися, де мене приймають і підтримують.

У день виступу було багато хвилювання, але ще більше радості. Те, що ми зробили разом, залишиться в моєму серці» (студентка 3 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B22 Марія Кацідим)

«Участь у виставі стала цікавим та важливим досвідом, який залишив глибокий слід у серці та змусив задуматися над життєвими питаннями. Під час підготовки була дуже тепла та приємна атмосфера, постійна підтримка зі сторони інших учасників вистави та нашого керівника. Гра акторів була неперевершеною, я дивилася із захватом на кожного з них, вони стали для мене прикладом. Тематика є актуальною та болючою, після фінальної сцени в залі запанувала тиша, а потім були оплески – це було дуже емоційно. Я поринула у цікавий театральний світ, прожила життя в іншій епосі, познайомилася з новими людьми, і вдячна кожному за цей прекрасний, проведений час разом. У день виступу я хвилювалася, але з виходом на сцену все минуло і я відчувала задоволення від нашого виступу» (студентка 1 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B24 Юлія Щекань);

«Період підготовки до вистави став для мене незабутньою частиною студентського життя. Кожна репетиція відкривала щось нове. Ми багато працювали, експериментували — і саме в цьому народжувалася магія театру.

Щиро дякую нашій керівниці Наталії Іванівні за терпіння, професіоналізм і віру в нас. Її підтримка надихала, особливо в ті моменти, коли щось не виходило. Завдяки їй ми відчували впевненість у собі.

У день виступу було багато хвилювання, але ще більше — радості та вдячності. За нашу команду, за шлях, який ми пройшли разом, і за ті щирі емоції, які ми подарували глядачам. Цей досвід залишиться в моєму серці надовго.

«Елевсія» — це не просто театральний гурток. Це про творчість, довіру й тепло, де кожен голос важливий, а кожен крок підтримується» (студентка 1 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B24 Дарʼя Блащук);

«Участь у театральній постановці стала для мене особливим досвідом, який важко з чимось порівняти. Це не просто репетиції чи вихід на сцену — це занурення в інший світ, де ти маєш змогу говорити голосом іншого персонажа, але водночас — розкривати себе. Кожна мить на сцені була для мене чимось живим, справжнім.

Було трохи страшно — але це той страх, який штовхає вперед. Було хвилювання — але саме воно дає відчуття, що ти живеш на повну. А ще — була справжня радість. Радість від того, що я можу, що я роблю це, що я стою на сцені й відчуваю підтримку, увагу, енергію глядача.

Для мене це не просто виступ — це внутрішнє відкриття. Я по-новому подивилася на себе, на свої можливості. Це досвід, який залишається з тобою назавжди.

Я вдячна кожному, хто був поруч, хто підтримував, хто створив цю атмосферу» (студентка 3 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B22 Яна Літинська);

«Студентський театр «Елевсія» – це не просто репетиції, сцена чи вистава. Це простір, у якому я розкриваюся як акторка, як людина, як голос. Тут мене чують, підтримують, направляють і дають сміливість бути собою – чесною, відкритою, сміливою.

Прем’єра вистави «І летять журавлі…» пройшла неймовірно. Я пережила кожну мить на сцені з усією повнотою почуттів. Це було дійсно по-справжньому.

Я безмежно вдячна нашій художній керівниці Дворніцькій Наталії Іванівні. Ви створюєте атмосферу повної довіри, творчої свободи, тепла й сили. Ви бачите серце кожного, допомагаєте розкритися.

Окрема подяка всій нашій команді – ви всі такі різні, талановиті, справжні. 

І, звісно, дякую глядачам. Те, як ви дивилися, слухали, відчували, – це неможливо забути» (студенка 1 курсу ОС магістр факультету спеціальної освіти, психології і соціальної роботи Ps2-M24z групи Іванна Школова);

«Дорогий театр!

Дорога Наталіє Іванівно і глядачі!

Від усього серця хочу подякувати вам за цю чарівну виставу, за атмосферу, яку ви створюєте, за любов до сцени, якою щедро ділитеся з нами, вашими учнями. Це було справжнє свято душі — світле, щире, наповнене емоціями, які ще довго житимуть у серці. Невимовне щастя!

Ця вистава, торкнулась серця кожного глядача, «І летять журавлі» з нотками болю сьогодення…

Закінчуючи виставу, я вийшла із сльозами на очах. Наталія Іванівна – геніальна людина!

Підготовка до виступу стала для мене особливим періодом. Ми не просто вчили ролі — ми проживали їх, відчували кожен момент, вкладали частинку себе. Було хвилювання, були сльози, сміх, підтримка — і саме це зробило шлях до вистави таким незабутнім. Те, що народжується за лаштунками, іноді навіть сильніше за саму виставу — це справжнє мистецтво бути командою, бути разом на сцені, відтворювати надруковані літери у дії, слова та навіть глибокі емоції… Дякую усім! Театр допомагає мені стати найкращою версією себе!

Наталіє Іванівно, дякую вам за ваше велике серце, натхнення, віру в нас і любов до театру, яку ви так щиро передаєте кожному. Працювати з вами — це честь і щастя.

Дякую за світло, яке ви даруєте. За сцену, яка стала домом. За мить, що стала вічністю.

З повагою і безмежною вдячністю – майбутня студентка іноземної філології Дарʼя Присяжна»;

«Хочу подякувати нашому театру та Наталії Іванівні за чудову виставу і за можливість бути її частиною. Цей досвід став для мене особливим — теплим, хвилюючим і дуже важливим.

Підготовка до виступу була емоційною і незабутньою. Ми багато працювали, підтримували одне одного, раділи кожному маленькому успіху. І навіть у складні моменти відчувалась справжня команда і велика любов до того, що ми робимо.

Наталіє Іванівно, дякую вам за вашу підтримку, натхнення і доброту. Ви вмієте об’єднати нас, повірити в кожного й подарувати справжню любов до сцени.

Ця вистава назавжди залишиться у моєму серці. Дякую вам за все!» (студентка 3 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B22 Анастасія Акунєєва);

«Театр «Елевсія» для мене — це не просто гурток чи сцена. Це місце, де я можу бути собою. Саме тут я відкриваюся — як актор, як особистість, як голос, який має право звучати.

Прем’єра вистави «І летять журавлі…» стала для мене особливим досвідом. Це був не просто виступ. Це було проживання — справжнє, повне, емоційне. Було страшно, було хвилювання, але ще більше — було радості. Радості від того, що я стою на сцені, що говорю важливі слова, що проживаю долю свого персонажа й водночас відкриваю себе по-новому.

Я надзвичайно вдячний нашій художній керівниці — Наталії Іванівні Дворніцькій. Її підтримка, довіра й віра в кожного з нас допомогли вжитися в роль і повірити в себе. 

Також хочу сказати щире дякую нашій команді. Ви — неймовірні. Ви — люди, з якими хочеться творити, помилятися й знову пробувати. Репетиції з вами були не роботою, а шляхом. Всі разом ми створили щось дуже цінне. Премʼєра вистави «І летять журавлі» стала для мене миттю, яка точно залишиться у моїй памʼяті і буде згадуватися з посмішкою на обличчі» (студент 3 курсу факультету іноземної філології групи Pol1-B22 Микола Мартинов).