Тарас Бойко – здобувач освіти 2 курсу денної форми здобуття вищої освіти зі спеціальності 017 Фізична культура і спорт за освітньо-професійною програмою «Тренер з видів спорту» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету фізичної культури, учасник Програми ЄС Еразмус+ за напрямом КА171: міжнародна кредитна мобільність у формі навчання в Люблянському університеті (Республіка Словенія).

Чому Ви обрали саме Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка та спеціальність 017 Фізична культура і спорт? Що стало визначальним у цьому виборі?

Я обрав Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, тому що цей заклад має хорошу репутацію, особливо в галузі фізичної культури та спорту.

Вибір спеціальності 017 Фізична культура і спорт був для мене свідомим. Із дитинства я захоплювався спортом, брав участь у змаганнях, завжди мріяв пов’язати своє життя з фізичною активністю.

У першому семестрі 2024-2025 навчального року Ви були учасником Програми ЄС Еразмус+ за напрямом КА171: міжнародна кредитна мобільність у формі навчання в Люблянському університеті (Республіка Словенія). Поділіться враженнями.

Участь у програмі Еразмус+ у Люблянському університеті стала для мене надзвичайно цінним досвідом. Це була унікальна можливість ознайомитися з новою освітньою системою, удосконалити англійську мову та розширити свій світогляд. Люблянський університет вразив високим рівнем організації навчального процесу, сучасними підходами до викладання і відкритістю викладачів. Окрім навчання, я отримав безцінний міжкультурний досвід, познайомився з однолітками з різних країн, із якими обмінювався знаннями, традиціями й поглядами. Програма також допомогла мені стати більш самостійним, впевненим у собі та мотивованим до подальшого професійного розвитку.

Чого Ви навчилися за період академічної мобільності – як студент, спортсмен і особистість? Які зміни Ви відчули в собі після повернення?

Період академічної мобільності дав мені дуже багато як студентові, спортсмену й особистості. Я навчився краще планувати свій час, працювати в міжнародних командах, спілкуватися англійською, а також застосовувати нові підходи в тренуваннях. Як спортсмен я відкрив для себе сучасні методики підготовки та відновлення.

У плані особистісного розвитку я став більш впевненим, самостійним і відкритим до нових викликів. Після повернення я відчув більше мотивації до навчання та бажання розвиватися не тільки в межах університету, а й поза ним.

Як цей досвід вплинув на Ваші професійні плани? Чи змінилося Ваше бачення спортивної кар’єри або тренерської діяльності?

Цей досвід значно розширив моє уявлення про спортивну й тренерську діяльність. Я побачив, як ефективно поєднуються сучасні наукові підходи та практика в європейських країнах, і зрозумів, що хочу впроваджувати подібні методики в Україні. Моє бачення професійного майбутнього стало більш чітким — я прагну не лише працювати тренером, а й постійно розвиватися, навчатися й, можливо, у майбутньому — працювати на міжнародному рівні.

Уявіть, що Ви маєте можливість повернутися в той перший день, коли тільки приїхали в Любляну: валіза ще не розпакована, нові вулиці, чужа мова, трохи хвилювання й очікування. Якою порадою Ви поділилися б із собою в той момент?

Я б сказав собі: «Не бійся. Будь відкритим до всього нового — людей, досвіду, мови. Не соромся ставити запитання, помилятись і виходити з зони комфорту. Кожен день тут — можливість навчитися чомусь важливому. Цей досвід змінить тебе — цінуй його з першої хвилини».

Ви брали участь у чемпіонаті з боротьби сумо. Розкажіть більше: як Ви потрапили туди, які результати, емоції?

Під час навчання в Кам’янець-Подільському національному університеті я займався боротьбою на парі з спортивних та національних видів боротьби. Тренер помітив мою зацікавленість і фізичну підготовку, тому запропонував взяти участь у чемпіонаті з боротьби сумо.

Це був для мене новий досвід, але я швидко освоїв правила та особливості сумо. Змагання викликали багато емоцій — від хвилювання до радості від виступу. Я здобув призове місце у своїй категорії, що стало гарним стимулом для подальшого розвитку в спорті. Цей досвід навчив мене не боятися нових викликів і завжди бути відкритим до можливостей.

Що б Ви побажали нашим студентам і викладачам?

Бажаю студентам не боятися ставити великі цілі, наполегливо працювати і вірити у свої сили. Навчання — це не тільки знання, а й досвід, друзі та можливості для розвитку. Не втрачайте ці моменти і завжди рухайтесь вперед!

Викладачам хочу побажати натхнення, терпіння та сили підтримувати кожного студента на його шляху.

Чи Ви підписали петицію на підтримку К-ПНУ? Чому це важливо зробити? Чому, на Вашу думку, важливо зберегти назву КАМ’ЯНЕЦЬ- ПОДІЛЬСЬКИЙ і статус НАЦІОНАЛЬНИЙ для Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка?

Так, я підписав петицію на підтримку Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Це дуже важливо, адже університет має значну історію, зробив великий внесок у підготовку фахівців і відіграє важливу роль у розвитку регіону.

Збереження назви «Кам’янець-Подільський» і статусу «національний» — це не лише питання престижу, а й визнання унікальності нашого університету, його традицій і внеску в освіту України. Ці символи формують гордість студентів, викладачів і всієї громади, сприяють розвитку науки та культури в регіоні.

Пресцентр