Тетяна Юрчак: «Не важливо хто ти за фахом, важливо завжди чітко усвідомлювати, що ти – Людина!»

Тетяна Юрчак: «Не важливо хто ти за фахом, важливо завжди чітко усвідомлювати, що ти – Людина!»

Обличчя істфаку – це студенти, які тут навчаються. Серед них є люди, яких неможливо не помітити. Саме такою є наша сьогоднішня співрозмовниця Тетяна Юрчак. Активна та організована, завжди усміхнена та готова допомогти. Хіба не таку Таню усі знають? А от що студентка думає про вибір професії, професію педагога та студентське життя пропонуємо дізнатись із нашого інтерв’ю.

– Тетянко, розкажи що вплинуло на твій вибір майбутньої професії?

– Будучи ще зовсім юною, я із захопленням спостерігала за подіями на Майдані під час Помаранчевої революції. Багато спілкувалася зі своїми батьками відносно того, що відбувалося. І саме тоді я чітко усвідомила той факт, що без знання минулого не можна будувати майбутнє. Тож вирішила обрати професію, яка б допомагала мені доносити знання про наше минуле до наступний.

-Якими якостями має володіти історик, педагог?

– Не важливо хто ти за фахом, важливо завжди чітко усвідомлювати, що ти – Людина! І саме кожній людині мають бути притаманні високі моральні якості, які дадуть можливість кожному брати активну участь у громадському житті свого мікросоціуму та суспільства вцілому. Мати активну життєву, громадянську позицію і при цьому бути гуманним, глибоко духовним, щирим, відкритим і обов’язково самокритичним з особливим вмінням визнавати свої помилки. На моє глибоке переконання, саме такі якості дадуть можливість мені, як майбутньому педагогу, виховати і сформувати характер молодої людини, в руках якої знаходиться майбутнє нашої держави.

-Часто стається так, що студенти не бажають працювати за фахом, який опановують в ВНЗ. А ким ти бачиш себе в майбутньому?

– Я народилася і виховувалася у родині педагогів, тож вибір моєї майбутньої професії формувався майже з пелюшок. Мені подобається працювати з дітьми, доносити до них щось нове і незвідане, спостерігати за їхнім ростом, за формуванням їх особистості. Я буду наслідувати своїх батьків (до речі, мій тато – випускник нашого факультету) і не зраджу своєму вибору. Я одна з тих, хто приведе у відповідність обраний фах і свою

майбутню професію.

-Чим відзначились для тебе роки навчання на факультеті?

– Роки навчання для мене відзначились незабутнім спілкуванням з яскравими особистостями, високоосвіченими професіоналами своєї справи, корифеями історичних дисциплін, які мають неоціненний багаж знань з якого хочеться черпати багато цікавої інформації. Навчання на факультеті кардинально змінило моє життя. Адже саме факультет поєднав два люблячих серця, і ми з моїм чоловіком створили нову родину. А взагалі, я захоплююсь студентським життям, бо це – найкращі роки. Звісно, люблю активний відпочинок і надаю перевагу спілкуванню з друзями, продовжую розвивати себе і в мистецтві (є учасницею народного ансамблю танцю «Кам’янчанка»).

-Таню, ти є старостою академічної групи, очолюєш сектор дозвілля на факультеті, відмінниця у навчанні. Більше того, нещодавно ти вийшла заміж, з чим ми тебе й вітаємо. Перераховуючи все це, виникає питання – як усе встигати? Відкрий свій секрет.

– Ніякого секрету не існує. Найголовніше – бажання все встигнути. Але хочеться зауважити, що має бути обов’язково підтримка рідних. Дуже важливо, коли ти у будь яку мить свого життя маєш можливість звернутися до батьків поділитися з ними своїми успіхами і невдачами, а натомість отримати похвалу, пораду чи допомогу.

– До студентської спільноти історичного факультету цього річ влилась «свіжа кров», що б ти, як студентка ІІІ курсу, порадила першокурсникам?

– Коли я вступила до вишу настановою моїх батьків були слова «Іди вперед, і не здавайся, і що б не сталось – посміхайся!!!» Тож, у свою чергу, я хочу побажати

першокурсникам наполегливості, терпіння, оптимізму і віри у краще майбутнє!

Спілкувалась Анастасія Надвідна,
студентка історичного факультету
головний редактор часопису «Кліо»