У 2026 році всі вступники до магістратури або аспірантури складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ).

Він міститиме два блоки: тест загальної навчальної компетентності (ТЗНК) і тест з іноземної мови (англійської, німецької, французької, іспанської за вибором вступника).

Вступне випробування проводитиме Український центр оцінювання якості освіти відповідно до законодавства.

Завдання блоку ТЗНК укладено відповідно до програми тесту загальної навчальної компетентності для вступу в магістратуру.

Тест загальної навчальної компетентності міститиме два компоненти:

• вербально-комунікативний;
• логіко-аналітичний.

Увесь тест містить 27 завдань двох форм:

• завдання 1–4 на заповнення пропусків у мікротекстах (підзавдання 1–10).

У підзавданнях треба доповнити речення в мікротексті словосполученнями / словами, обираючи їх з-поміж наведених варіантів. Підзавдання вважають виконаним, якщо учасник позначив відповідь, а також підтвердив свій вибір.

• Завдання 5–27 з вибором однієї правильної відповіді.

Завдання має основу та чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Його вважають виконаним, якщо учасник позначив відповідь і підтвердив свій вибір.

На проходження тесту відведено 75 хвилин.

Оцінювання завдань

Завдання тесту загальної навчальної компетентності буде оцінено відповідно до схеми нарахування балів.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді й завдання на заповнення пропусків у мікротексті оцінюють в 0 або 1 бал:

• 1 бал – якщо вказано правильну відповідь;
• 0 балів – якщо вказано неправильну відповідь або відповіді на завдання не надано.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту, – 33 бали, тобто 10 балів за виконання завдань 1–4 (підзавдань 1–10) і 23 бали за виконання завдань 5–27.

Отримані учасником тестові бали переводяться у бали за шкалою 100-200 балів для участі у вступній кампанії.

Як виконувати завдання вербально-комунікативного блоку

Перші завдання цього блоку передбачають відновлення цілісності текстів. Учаснику надається мікротекст, що складається з 1-5 речень, у якому є 1-4 пропуски та 4 варіанти відповіді на кожний пропуск.

Важливо: варіанти відповідей для різних пропусків функціонують незалежно!

Це значить, що вибір відповіді для одного пропуску не впливає на варіанти відповіді для інших.

Учаснику не варто намагатись просто розглянути кожну можливу комбінацію відповідей.

Аналізувати поданий уривок варто за таким алгоритмом:

1. Прочитайте уривок, щоб отримати загальне уявлення про нього. Визначте слова чи фрази, які є значущими для відновлення його цілісності.
2. Спробуйте заповнити пропуски своїми словами чи фразами, які відновлюють зміст речення, а потім подивіться, чи є подібні слова серед варіантів відповідей.
3. Необхідно вибрати відповідь, яка найбільш точно відповідає змістовому наповненню й стилістиці тексту.
4. Перевірте, чи є уривок логічно, граматично й стилістично зв’язним.

Не обов’язково першим заповнювати перший пропуск; можливо, один з інших пропусків легше заповнити спочатку. Виберіть варіант для цього пропуску, а потім перейдіть до іншого підзавдання.

Наступну частину завдань у вербально-комунікативному блоці присвячено розумінню текстів.

Учаснику будуть подані два досить великі тексти (400-450 слів).

Учасник ЄВІ має виконати 8 завдань на аналіз і порівняння текстів, обравши в кожному завданні одну правильну з 4 варіантів відповіді.

Усі завдання стосуються двох тематично пов’язаних текстів, які можуть стосуватися природничих, соціальних і гуманітарних наук, бізнесу, мистецтва, а також побутових тем. Зазвичай це уривки з книг, статі або фрагменти статей з наукових, науково-популярних періодичних видань, тексти ЗМІ.

На перший погляд, на деякі завдання можна відповісти більш ніж одним із варіантів відповіді. У цьому разі необхідно вибрати ту відповідь, яка найбільш точно й повно відповідає на запитання.

Завдання можуть стосуватися таких характеристик тексту або пари текстів:

• основної ідеї та мети, ставлення автора;
• мікротем і ключових слів;
• зв’язку між різними думками, висловленими в текстах;
• інформації, що явно стверджується, а також тої, яку представлено в тексті імпліцитно;
• форми, принципів структурації й систематизації інформації, побудови аргументації.

Учасник іспиту має уважно прочитати кожне запитання та переконатись, що точно розуміє, про що його запитують. Після цього можна давати відповідь на кожне запитання.

Зверніть увагу, що на всі запитання можна відповісти лише на основі інформації, наданої в текстах, не слід покладатись на фонові або сторонні знання.

Також слід враховувати, що авторський текст може висвітлювати кілька різних думок. Інколи позиція автора щодо порушеної в тексті проблеми не збігається з тою, яку він наводить у тексті.

Як виконувати завдання блоку логічного мислення

Усього цей блок містить 6 завдань з вибором однієї правильної відповіді.

Учаснику буде подано 6 мікротекстів, обсягом до 125 слів у кожному, та одне завдання до кожного мікротексту з 4 варіантами відповіді.

Запропоновані завдання перевірятимуть наступні уміння та навички:

• Застосовувати / визначати форми аргументації (індукція, дедукція, аналогія), аналізувати структуру аргументації, визначати тезу та встановлювати її обґрунтованість.
• Виконувати розумові дії та мисленнєві операції: аналіз, синтез, узагальнення, конкретизація (уточнення), порівняння (виявляти спільне та відмінне у висловленнях або міркуваннях).
• Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати необхідні та достатні умови, робити обґрунтовані логічні висновки.
• Розуміти, аналізувати й застосовувати означення понять, визначати зміст та обсяг поняття, виконувати операції над поняттями (об’єднання, перетин, заперечення, узагальнення, обмеження).
• Ідентифікувати / застосовувати методи побудови логічних висновків, знаходити логічні хиби в міркуваннях, визначати значення окремих аргументів для обґрунтування тези.
• Використовувати логічні операції над висловленнями («і», «або», «не», «слідує», «еквівалентно») для визначення / утворення нових висловлень або їх заперечень та / або встановлення їх істинності.

Алгоритм роботи із завданнями блоку:

1. Уважно прочитайте завдання. Переконайтеся, що ви розумієте зміст умови, вимоги завдання та кожного варіанта відповіді.

Важливо: слід розуміти, що правильна відповідь задовольняє вимогу завдання. Вона не обов’язково є правильним твердженням.

2. Звертайте увагу на вимоги на кшталт «найбільш повно», «найбільш точно» тощо.

• Структуруйте умову, наведену в мікротексті. Визначайте логічні конструкції, які поєднують окремі твердження. Наприклад: якщо …, то; … тоді і тільки тоді …; … і …; … або …; не …

​3. Звертайте увагу на використані в завданнях і варіантах відповідей слова «всі», «кожен», «деякий», «існує».

Важливо: загальні твердження стосуються ВСІХ об’єктів, а часткові – тільки ДЕЯКИХ.

Запереченням загального твердження є часткове, і навпаки.

4. Розрізняйте прямі й обернені твердження, необхідні та достатні умови.

• Якщо А, то В (пряме твердження): А – достатня умова для В; В – необхідна умова для А.
• Якщо В, то А (обернене).
• Якщо НЕ А, то НЕ В (протилежне).
• Якщо НЕ В, то НЕ А (обернене до протилежного).

Як виконувати завдання блоку аналітичного мислення

Усього цей блок містить 9 завдань із вибором однієї правильної відповіді.

Учаснику буде запропоновано 3 ситуації, до кожної з яких буде подано 3 завдання з 4 варіантами відповіді.

Завдання цього блоку перевіряють вміння:

• усвідомлювати й застосовувати задану систему умов, що визначає властивості множин, їх елементів та відношень між ними;
• аналізувати й перевіряти умови, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки;
• виконувати найпростіші комбінаторні, ймовірнісні та статистичні обчислення;
• створювати й застосовувати математичні моделі;
• аналізувати інформацію, подану в різних формах: числовій, табличній, графічній;
• перетворювати інформацію, встановлювати (не)достатність даних, прогнозувати.

Учасники мають розуміти, що всі завдання блоку є незалежними між собою. Тому під час виконання слід використовувати лише вихідні умови ситуації.

Відповідати на запитання слід лише на основі наведених в умові інформації і загальновідомих фактів (таких як кількість днів у місяці / році) та знань із математики.

Не варто використовувати додаткову інформацію, яку ви можете знати з інших джерел про контекст, якого стосуються завдання.

Друга ситуація передбачає знання з математичного моделювання.

Третя ситуація передбачає роботу з даними (аналіз й інтерпретація графіків, діаграм (стовпчастих, кругових), схем, таблиць, інфографіки.

Щоб виконати ці завдання, слід дослухатись таких порад:

1. Виділяйте основне: які дані наведено, у яких одиницях вимірювання вони представлені, як вони згруповані.
2. Повертайтесь до вихідних даних, виконуючи кожне завдання.
3. Будьте уважні при перетворенні даних (обчислення відсотка від числа й числа за його відсотком) або порівнянні значень, поданих у різних одиницях вимірювання.
4. Для того щоб ознайомитися зі структурою, типами завдань та правильними відповідями, а також навчитись правильно розподіляти час на виконання завдань тесту, вступникам у магістратуру варто заздалегідь опрацювати демонстраційні версії завдань.

За інформацією osvita.ua