Більше, ніж пандус: як студенти вчилися бачити невидимі бар’єри

Більше, ніж пандус: як студенти вчилися бачити невидимі бар’єри

Світ змінюється тоді, коли змінюється наше сприйняття. Саме під таким гаслом розпочався цикл тренінгів для майбутніх фахівців груп F1-B25 і M1-B25. Сьогодні ми говоримо не про архітектурні норми, а про філософію інклюзії, яка починається з кожного з нас.

Під керівництвом Андрія Семенця, психолога служби гуманітарно-виховної роботи, соціально-психологічної підтримки та кар’єри, учасники занурилися в концепцію людиноцентризму. Найбільшим відкриттям для студентів стала зміна парадигми: перехід від медичної моделі (де проблема в людині) до соціальної моделі інвалідності.

Ключові моменти зустрічі:

Вправа «Я та моя унікальність»: учасники вчилися приймати власні особливості, що стало першим кроком до розуміння інакшості інших.

Мозковий штурм «Бар’єр»: студенти ідентифікували не лише сходи чи вузькі двері, а й ментальні стіни – страх, байдужість і стереотипи.

Аудит простору: практичне завдання, під час якого групи пройшли шлях від входу в університет до авдиторії, оцінюючи його з позиції людини на кріслі колісному або з порушенням зору.

Соціальна модель вчить, що середовище має адаптуватися під людину, а не навпаки.

Служба гуманітарно-виховної роботи,
соціально-психологічної підтримки та кар’єри