20–21 жовтня 2026 року відбулася Міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять», яка об’єднала науковців Кракова та Кам’янця-Подільського. Захід відбувся в гібридному форматі за спільної організації Комісії Східноєвропейської Польської Академії Знань, Інституту історії Ягеллонського університету та Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Урочисту частину відкрили з вітальними словами голова Комісії Східноєвропейської ПАЗ професор Гелена Дучь-Файфер, директор Інституту історії Ягеллонського університету д-р габ. Януш Мєжва, міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко, в. о. ректора К-ПНУ професор Наталія Бахмат і завідувач кафедри історії України К-ПНУ професор Олександр Комарніцький.
Плідна праця конференції розгорнулася в межах семи тематичних секцій. У першій секції під модерацією Віталія Нагірного розглянули Кам’янець-Подільський як архітектурний об’єкт спільної спадщини (Наталія Урсу, Іван Гуцул) і вірменські пам’ятки міста 1820 року за описом Мінаса Бжишкянца (Кшиштоф Стопка), після чого Кшиштоф Стопка та Томаш Кшижовський презентували дослідження й публікації Дослідницької майстерні історії польських вірмен імені Садока Баранча, присвячені Поділлю.
Друга секція під модерацією Вікторії Куделі-Свьйонтек була присвячена замкам Західного Поділля в малярстві Вільгельма Леопольського (Віталій Нагірний), внеску польських митців у формування візуальної пам’яті через поштові листівки (Ірина Паур), епіграфіці Поділля (Адам Ґурський) та образу Дністра в польській культурі (Адам Свьйонтек).
Третя секція за модерації Адама Свйонтека висвітлила мисливську культуру шляхетських резиденцій (Анатолій Глушковецький, Вікторія Церклевич, Сергій Шпаковський), діяльність родини Бжозовських у Великій еміграції (Генрик Ґлембоцький), постать Генрика Яблонського як речника польсько-української єдності (Мар’ян Мудрий) та взаємини поляків Поділля з імперською владою через судово-слідчі справи (Олександр Федьков, Анатолій Добровольський).
У четвертій секції під модерацією Яна Яцека Бруського науковці зупинилися на образах галицького Поділля в українській мемуаристиці (Олена Аркуша), спадщині Міхала Ролле (Валерій Нестеренко), втратах польського землевласництва у 1917–1921 рр. (Маріуш Коженьовський) і діяльності лондонського «Кола киян» (Вікторія Куделя-Свьйонтек).
П’ята секція з модератором Андрієм Задорожнюком охопила чинники єднання та роз’єднання українців і поляків (Анатолій Філінюк), роль студентства Проскурівського польського педагогічного технікуму (Олександр Комарніцький, Людмила Комарніцька) та проблеми реставрації католицьких храмів (Оксана Кліщ).
У шостій секції під модерацією Анатолія Філінюка було проаналізовано барокові рефлексії художника-ченця Йозефа Прехтля (Руслана Шеретюк, Надія Стоколос), сакральну малу пластику (Андрій Задорожнюк) і сакральну спадщину Бережан у часи Першої світової війни (Володимир Парацій). Завершальна сьома секція під модерацією Олександра Комарніцького висвітлила просвітницький рух Йоахима Волошиновського (Віктор Адамський) і географію пам’яті в спогадах Івана Фещенка-Чопівського (Артем Кривошеєв).
Під час закриття конференції організатори Олександр Комарніцький і Віталій Нагірний наголосили, що форум продемонстрував важливість глибокого аналізу й переосмислення історико-культурної спадщини Поділля. Вони висловили щиру вдячність усім співорганізаторам, модераторам, доповідачам, партнерам із міста Краків й окрему подяку колегам-захисникам, які продовжують наукову діяльність у складних умовах сьогодення.
Матеріали конференції буде підготовлено й надруковано в збірнику Інституту історії Ягеллонського університету «Krakowskie Pismo Kresowe».
Історичний факультет