“Андрію, Андрію, я тобі коноплі сію, запаскою волочу, бо я заміж хочу!”. Свято Андрія у К-ПНУ

“Андрію, Андрію, я тобі коноплі сію, запаскою волочу, бо я заміж хочу!”. Свято Андрія у К-ПНУ

Поділитися!

Студентське життя! Яке ж воно? Ще сидячи за шкільною партою, кожен із нас мріяв стати студентом, особливо, слухаючи із завмиранням серця, розповіді випускників школи як це… Як це цікаво, і яке студентське життя.

Ось і настала наша черга – випускників 2016 року – стати студентами Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, відчути це, відірватися від рідного дому і пожити серед однолітків та старших колег. З першого ж дня відчувається цей вируючий світ студентства. А підсилює смак сприйняття студентського життя самостійна робота під керівництвом старшого викладача кафедри історії української літератури та компаративістики Валерія Васильовича Щегельського. Завдання у нас було надзвичайно цікаве: розшукати та записати автентичний сценарій календарно-обрядового свята українців і зробити його інсценізацію. Активний пошук завершився колективним рішенням – ми відтворюватимемо давню традицію свята Андрія.

В давні часи до цього свята ставилися по-особливому: дівчата в ніч на Андрія могли дізнатися про свою долю, а хлопці натякнути на серйозність своїх намірів і позалицятися до красунь, знімали в цю ніч з їхнього плоту хвіртку.

Ось і ми вирішили ознайомитись та реконструювати це дійство, адже традиції нашого народу такі особливі.

Це був наш перший захід у вищому навчальному закладі. У 306 аудиторії центрального корпусу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка ми намагалися відтворити атмосферу свята, перенести глядача у той час, коли це було невід’ємною частиною життя молоді. Ми з усіх сил намагались показати, які в нас чудові традиції і що їх не потрібно забувати та соромитися, тому, що таких дійств немає ні в якій іншій країні, і що в нас щирий, дружній та гостинний народ.

Дівчата демонстрували різні способи ворожіння, щоб дізнатися свою долю: перекидали взуття через плече (вважається, в яку сторону буде дивитися носик чобітка, з того краю і буде суджений), ворожили на дзеркалі, палили свічки, занурювали в воду гілочки вишні тощо. До чого тільки не вдавалися наші красуні, щоб дізнатися, яка доля їх чекає, який буде суджений?! Наприкінці дійства завітали до дівчат і їх парубки, вони жартували, залицялися до дівчат і традиційно – кусали калиту.
Тому, здобувши досвід, кожна з нас у ніч на Андрія буде кликати свою долю, адже магія ворожіння вимагає певного таїнства. Нагадаємо, що наш захід – це продовження вивчення теоретичного курсу навчальної дисципліни «Фольклор» і проводився він у переддень свята Андрія.

Отож, дякуємо усім, хто долучився до нашої справи: викладачу Валерію Васильовичу Щегельському, який береже наші українські традиції і популяризує їх серед студентської молоді та надає атрибутику з фондів лабораторії етнології; голові профспілкової організації студентів, аспірантів та докторантів університету Миколі Володимировичу Моштаку за допомогу з реквізитами (костюми), адже без них передати весь колорит обряду було б неможливо, і всім тим, хто був небайдужий і підтримував нас у підготовці до свята. Ось так яскраво вирує наше студентське життя і ми сподіваємось, що попереду на нас чекає ще багато цікавої роботи.

Ковальська Мар’яна, староста Ukr1-B16

групи факультету української філології та журналістики.