50-річчя Подільської археологічної експедиції

50-річчя Подільської археологічної експедиції

Поділитися!

1963 рік став знаменним для всіх, хто був не байдужий до давньої історії краю, а особливо це стосувалося студентів Кам’янець-Подільського педагогічного інституту. В тому році на запрошення ректора І.С. Зеленюка та завідувача кафедри історії Л.А. Коваленка на посаду асистента прибув молодий археолог І.С. Винокур, який нещодавно захистив у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР кандидатську дисертацію.

З перших місяців перебування в Кам’янці-Подільському відбулося його знайомство з місцевими пам’ятками й розпочалася реалізація задумів щодо їх вивчення. І.С. Винокур пропонує створити на базі інституту археологічну експедицію. Для вишу це було абсолютно новим явищем. На плечі молодого науковця звалився чималий тягар організаційних питань. Потрібно було домовлятися з інститутськими господарниками про транспорт, придбати намети для проживання, різноманітне експедиційне спорядження. Керівництво навчального закладу підтримало пропозицію молодого викладача. Важливо, що з розумінням ставився до цього весь колектив історичного факультету на чолі з деканом А.О. Копиловим.

Велика кількість зібраних артефактів, їх кваліфікована камеральна обробка та необхідність подання до Інституту археології НАН України щорічних наукових звітів за результатами розкопок вимагали закріплення за новоствореним у 1967 році кабінетом археології окремої штатної одиниці. В 1977 році кабінет археології було розширено до навчально-дослідної лабораторії, яка з 2004 році отримала статус науково-дослідної.

У різний час її очолювали Б.М. Кушнір, М.І. Слободян, О.М. Приходнюк, А.Ф. Гуцал, І.І. Щегельський, В.О. Накоп’юк, М.Б. Петров, В.П. Мегей та ін. Із числа вихованців вишу І.С.Винокуром було створено археологічну школу, яка переросла в регіональний науковий центр. З нього вийшли доктори історичних наук О.М. Приходнюк, Л.В. Вакуленко, С.Е. Баженова, кандидати історичних наук, доценти М.Б. Петров, А.Ф. Гуцал, О.І. Журко, В.І. Якубовський, Б.С. Строцень, О.Л. Баженов, О.Д. Могилов, І.П. Герета, П.О.Нечитайло, С.М. Маярчак  та ін.

Надбанням цієї археологічної школи стали теоретичні узагальнення здобутого впродовж літніх сезонів 1963-2013 рр. величезного фактичного матеріалу, пов’язаного із археологічними дослідженнями старожитностей Поділля та Східної Волині ІІ тис. до н.е. – ІІ тис. н.е., що сприяло поглибленому вивченню давньої і ранньосередньовічної історії Південно-Східної і Центральної Європи.

За цей період  шляхом стаціонарних розкопок вивчалися 16 поселень і 8 городищ, де виявлено близько 300 жител та господарських споруд, 20 могильників і 80 курганів, у яких знайдено понад 300 поховань, 10 святилищ-жертовників. Загальна площа розкопів становить більше 50000 м2. У процесі археологічних розвідок у межах Хмельницької та сусідніх областей вдалося виявити сотні раніше невідомих місцезнаходжень, що значно збагатило археологічну карту краю. В справі охорони пам’яток діяльності систематично проводилися обстеження уже відомих старожитностей, під час яких уточнювалися їх культурна приналежність, прив’язка до місцевості, визначення меж, встановлення охоронних знаків тощо.

На базі археологічної експедиції постійно діяв студентський гурток. Його члени не тільки залучалися до польових та лабораторних наукових досліджень, але й періодично виступали з доповідями, обговореннями, які стосувалися маловивчених сторінок історії краю. Гуртківці також були активними дописувачами сторінки «Слідами древніх культур», яка періодично з’являлася в інститутській малотиражці. Найактивніші члени гуртка брали участь у всесоюзних, регіональних та міжнародних конференціях студентів-археологів в Ужгороді, Москві, Дніпропетровську, Чернігові тощо. В 1978 році в стінах нашого вишу була організована (неможлива для того часу) спільна українсько-польська студентська конференція на тему: «Східнослов’янські племена і Київська Русь». Традиція таких міжнародних студентських форумів була продовжена у 2006 році, і з цього часу вирішено скликати їх один раз на 2 роки. Сьогодні проводяться організаційні заходи щодо проведення такої чергової конференції у 2014 році.

Археологи Кам’янця-Подільського тісно співпрацювали з науковими академічними установами Іркутська, Києва, Кишинева, Львова, Любліна, Ленінграда, Москви, Мічігана, багатьма навчальними закладами, обласними, районними та сільськими музеями й іншими науковими і культурно-освітніми установами.

За цей час І.С. Винокур та його учні опублікували десятки монографій та навчальних посібників. Результати досліджень представлені на міжнародних археологічних конгресах, симпозіумах, конференціях (Актобе, Берлін, Братислава, Варшава, Київ, Люблін, Новгород, Прага, Псков, Софія, Харків тощо). Вони стали надбанням вітчизняної та зарубіжної археології. Багато статей, наукових розвідок, які сприяли поглибленому вивченню давньої і середньовічної історії України в контексті загальноєвропейських процесів, були опубліковані в збірках матеріалів різноманітних історико-краєзнавчих зібрань.

Певним підтвердженням визнання науковим співтовариством здобутків кам’янецьких археологів стало проведення на базі історичного факультету та археологічної лабораторії у 1981 році симпозіуму, присвяченого черняхівській культурі, а у 2010 році – Міжнародної наукової археологічної конференції, присвяченій пам’яті І.С. Винокура.  

Свій 50-літній ювілей експедиція зустрічає розкопками курганів скіфського часу на Поділлі, літописного Губинського городища та пам’яток Кам’янця-Подільського. Працівники археологічної лабораторії готують перший випуск журналу «Подільський археологічний вісник». То ж запрошуємо до співпраці!

 Віталій Гуцал, завідувач науково-дослідної

археологічної лабораторії університету.

Світлини: Ольга Комарова та особистий архів В. Гуцала