У Законі України «Про освіту» визначено поняття академічної доброчесності як одного з основних принципів освіти в Україні.

Що ж таке академічна доброчесність? Який її вплив на інституційну практику закладів вищої освіти загалом і науково-педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти зокрема? Про це та інше йшлося у відкритій бесіді «Вплив академічної доброчесності на інституційну практику закладів вищої освіти» зі студентами й магістрантами факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології, яка відбулася 11 грудня 2019 року.

Зореслава Шевчук, методист вищої категорії навчального відділу, виступила з доповіддю «Академічна доброчесність: становлення, впровадження, реалізація». Оскільки питання академічної  доброчесності є досить актуальним, Зореслава Сергіївна закцентувала увагу присутніх на Проєкті сприяння академічної доброчесності в Україні (SAIUP), який упроваджено в закладах вищої та середньої освіти для того, щоб учні та вчителі, студенти і науково-педагогічні працівники були повною мірою обізнані з поняттям доброчесності, могли розрізняти основні види академічної недоброчесності. Вона розповіла присутнім про проблеми академічної доброчесності, які потрібно нагально вирішувати. Основні з-поміж них – боротьба з плагіатом, протидія неправомірній вигоді, розроблення кодексу академічної доброчесності в закладах вищої освіти. Університет має запропонувати систему заходів щодо популяризації принципів академічної доброчесності.

Володимир Дубінський, перший проректор університету, проінформував присутніх про нормативні документи, які регламентують основні поняття, підходи щодо дотримання академічної доброчесності у виші, – Положення про дотримання академічної доброчесності науково-педагогічними працівниками та здобувачами вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кодекс академічної доброчесності Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. У своєму виступі Володимир Анатолійович зосередив увагу на тому, що всі учасники освітнього процесу – науково-педагогічні, наукові працівники, здобувачі вищої освіти, інші працівники вишу – мають дотримуватися норм академічної доброчесності, адже академічна доброчесність є важливим чинником забезпечення якості вищої освіти.

Кодекс академічної доброчесності – це документ, що складається з восьми розділів, укладених відповідно до вимог чинного законодавства.
Голова первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів університету Юлія Штефанко у своєму виступі «Академічна культура і доброчесність здобувачів вищої освіти» наголосила, що студенти дуже часто стають порушниками норм академічної доброчесності. З огляду на низку прикладів вона намагалася пояснити аудиторії, як уникнути цих порушень, зазначила, що доброчесність є складовою загальної культури людини.
Наприкінці зустрічі студенти пройшли анонімне анкетування “Види плагіату та як його уникнути” (розроблене Р. Гаррісом).

Під час відкритої дискусії студенти були активними, обговорювали цікаві питання, на які отримували змістовні відповіді.