У народу, який пам’ятає і цінує своїх героїв, є майбутнє

У народу, який пам’ятає і цінує своїх героїв, є майбутнє

Хто б міг подумати, що крізь дві сотні літ слова Кобзаря стануть не те, тыльки актуальними, а й пророчими:

Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…

Безперечно, Тарас Григорович Шевченко – один із символів нашої нації! Він – душа українського народу. В простих і близьких кожному українцеві римованих рядках відкривається народна істина світосприйняття поета.

Коли працівники бібліотеки економічного факультету Наталія Валер’янівна Крамаренко і Людмила Михайлівна Бабій вирішили провести захід, присвячений 200-річчю від дня народження Кобзаря, вони не сподівалися, що їхню ініціативу підтримає така значна частина колективу економічного факультету. Прийшли студенти, викладачі, працівники факультету, гості з інших факультетів, зокрема філологічного. І кожен мав, що сказати. Студенти декламували вірші Кобзаря, обговорювали життєвий і творчий шлях поета, разом вшановували пам’ять за загиблими героями «Небесної сотні», щиро плакали від віщих слів Шевченка, що лунали зі сцени.

Емоційно, душевно і по-справжньому. Чого лише вартий фрагмент, коли на екрані проектора з’явився Сергій Нігоян, один з охоронців Євромайдану, з уривком із поеми «Кавказ». Хтось із глядачів не витримав напливу емоцій – і «підірвався», піднявши за собою весь зал з вигуками: «Слава Україні!», «Героям Слава!».

Народ пам’ятає й шанує своїх героїв. Отже, у нього є майбутнє!

Сказати залишилось лиш одне:
Слова твої для долі нашої ­– святе.
Шевченко, ми тебе не забудемо,
Не зрадимо.
І Україну нашу не розгубимо!
Ми горю зарадимо!

Юлія Божко,студентка ІІ курсу
економічного факультету