«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»

«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»

Геній Тараса Григоровича Шевченка багатогранний. Він – великий художник світової слави, етнограф, філософ. Але найвеличнішим постає  зі своєї поезії, в якій він вилив на папір біль свого серця та душі за поневолений народ, за уярмлену Україну.

У всьому світі шанують Шевченка як співця волі, гармонійного світу, де панують злагода, любов і справедливість.

Голос поета гучно озвався на вечорі його вшанування з нагоди 200-річчя від дня народження «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», організованого абонементом мистецької літератури 12 березня у хоровому класі мистецького корпусу.

У прибраному залі – книжкова виставка «Постать, що єднає Україну», картина заслуженого художника України Б.М. Негоди «Глиба духу», вишитий рушник, маска Т.Г. Шевченка (автор Б.М. Негода), квіти, запалена свічка. На стінах роботи студентів І курсу Оксани Бучинської, Михайла Костіва, Катерина Яковлевої (техніка колаж), стенд «Шевченкіана в екслібрисах Б. Романова».

Розпочав літературно-мистецький вечір М.М. Чайка, який провів паралель між творчістю Великого Кобзаря й сьогоднішніми подіями в Україні. Хвилиною мовчання було вшановано пам’ять героїв «Небесної сотні».

Ведучі Ірина Шпортак та Роман Чорпіта вміло, з ораторською майстерністю розповідали про найголовніші факти із життя Кобзаря, щоб ще раз нагадати всім присутнім про нелегку долю поета.

Надзвичайно зацікавила слухачів розповідь доктора історичних наук професора директора наукової бібліотеки В.С. Прокопчука про перебування Т.Г. Шевченка на Поділлі, зокрема в Кам’янці-Подільському.

Професор Борис Негода зупинився на мистецькій спадщині Великого Кобзаря.

На вечорі також виступив викладач Кам’янець-Подільського індустріального коледжу М.І. Григорчук, шевченколюб, який народився в північному Казахстані, де відбував муштру великий Тарас. Він представив свою власну колекцію «Кобзарів» різних років видання (18 книг).

Студентки І курсу спеціальності «Образотворче мистецтво» Олена Бурлак, Анастасія Маковецька, Олена Полежаєва та Ольга Яремова читали поезії Кобзаря.

Під чарівні звуки бандури прозвучали твори «Єсть на світі доля», «Суботів», «Холодний яр», композиція «На розпутті кобзар сидить» (дует «Собор»), «Віє вітер, повіває» (Семен Кондратьєв, клас викл. М.М. Чайки та С.В. Чайки), а також пісні «Чого мені так важко» (Оксана Турик, клас викл. М.А. Печенюк), «Вітер з гаєм розмовляє» (Юлія Зваричук, клас викл. О.М. Прядко), «Плавай, плавай, лебедонько» (Наталя Янушевська, клас викл. О.М. Прядко), «У гаю, гаю» (Станіслав Янушевський, клас. викл. О.М. Прядко), «Зоре моя вечірняя» (Катерина Газіна, клас викл. Л.В. Мартинюк), «Тече вода з-під явора» (Дарина Омельчук учениця школи мистецтв, клас викл. С.В. Чайки).

Завершився літературно-мистецький вечір піснею «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні дуету «Собор». Пісню підхопив весь зал.

Могутня мелодика Шевченкового слова, дух генія зачаровує і буде зачаровувати все нові й нові покоління  українців.

Ми горді, що маємо Шевченка! Сьогодні й назавжди!

 Н.Я. Скоропад,
зав. сектору абонемента
мистецької літератури