Інколи так важко подолати творчу кризу. Знахабніла Муза навіть не збирається ощасливити душу своїм поверненням, а важливі творчі проекти неможливо відкласти. Враховуючи те, що і письменники (цілком визнані і початківці), і журналісти, і фотографи, і, навіть, дипломовані історики взяли участь у тренінгу «Зникла Муза. P.S. Бажання повернути за винагороду», цей захід справді корисний і актуальний для гуманітаріїв і митців. Отож, 22 вересня творче об’єднання «Phoenix» спільно з Тетяною Сметанюк, викладачем факультету колекційної і соціальної педагогіки та психології, організували цікавий тренінг для всіх охочих навчитися позбуватися творчої кризи в найкоротші терміни.
Тетяна – практикуючий психолог. Вона прагнула допомогти кожному учаснику повірити в себе і зрозуміти особливості свого покликання. Ні для кого не секрет, що шлях творчого становлення і визнання кожного письменника був непростим. «Мені дуже хочеться, аби ви навчилися стимулювати себе до творчості, щоб не залежати від появи Музи. Варто самостійно розвивати себе», – наголосила тренер перед оголошенням перших творчих завдань. «Сучасному письменнику не бажано залежати від Музи. Відомий прозаїк Жюль Верн міг сісти і написати цікаву історію, не керуючись натхненням, а користуючись своїм власним письменницьким потенціалом. Бажаю всім вам до цього дорости».
Далі учасники приступили до виконання цікавих вправ. Ми моделювали з паперу свою музу, вчилися оперувати обмеженою кількістю слів для створення великої кількості повноцінних речень з цікавим змістом, роздумували про важливість гравітації і приземленість читацьких симпатій.
Кожен з нас поділився своїми міркуваннями з приводу того, що змушує кожного з нас особисто писати. «Для кожного автора не секрет як можна зрозуміти свого героя. Потрібно перевтілитися в нього», – Тетяна запропонувала нам перевтілитися подумки в лікарів-трансплантологів, які повинні на консиліумі прийняти важливе рішення – кому з десяти абсолютно різних пацієнтів варто подарувати одне єдине донорське серце. Ось тут почалися справжні словесні баталії між учасниками. Після довготривалої і гарячої дискусії наш тренер зауважила: «Дорогі учасники, якщо ви не приймете спільного рішення, то втратите серце і шанс вижити для когось із цих пацієнтів». На жаль, переважили амбіції, яких у кожної творчої особистості хоч відбавляй і ми таки «втратили серце». Здавалося б, це звичайна вправа. А, ні. У ній був закладений потужний підтекст: «А чи правильно це було? Я дала вам саме цю вправу, аби ви задумалися над тим, що в руках письменника – життя того чи іншого читача. Інколи ми цього не усвідомлюємо. Дуже часто ваша написана історія може кардинально змінити чиєсь життя: витягнути з неприємностей, врятувати, підбадьорити, перенаправити. Тому письменник – теж лікар. Лікар для душі. Ви просто пишіть, а для кого – немає значення. Хіба ми можемо достеменно знати, хто читає наші твори? Не можна одразу ставити кліше. Ви, як і лікарі, не знаєте як вплине ваш твір на чиєсь життя, тому інколи пишете всліпу. Ви написали – і вклали в це душу. А хто візьме ваш твір через 10 років і прочитає, ви не можете знати. Так само не знає і лікар, який подарував комусь це серце, як через тих 10 років зміниться життя пацієнта».
Отож, кілька учасників поділилися своїми враженнями від тренінгу, який провела для нас Тетяна Сметанюк.
Лілія Надвідна, письменниця, журналіст: «Мені хочеться подякувати Тетяні за тренінг. Особливо мене зацікавили вправи, на які потрібно миттєво реагувати. Людям, які працюють у сферах літератури і журналістики інколи потрібні завдання, щоб тренувати швидкість розуму, логіку, уяву. Вважаю, що це дуже необхідно в наш час».
Андрій Павловський, головний редактор інтернет-видання «7 Днів»: «Мені дуже сподобався тренінг. Взагалі люблю після робочого дня відволіктися на творчість. Найбільше сподобалася вправа, коли ми вирішували долю серця. У такі миті приходить усвідомлення того, що ми пишемо різні речі – і ніколи не знаємо як і на кого, через який час вони насправді вплинуть»
Сергій Щур, історик: «Тренінг дуже класний. Черговий раз переконуюся в тому, що не завжди варто бути принциповим. Інколи потрібно вміти йти на компроміс».
Діана Щур, письменниця-початківець: «Раніше я не була на таких тренінгах. Мені сподобалося, що всі учасники були щирі і відкриті. Це приємно».
Віоліна Ситнік, відома письменниця, журналіст: «Дуже тішуся, що прийшли не тільки знайомі, а й зовсім нові люди. Ми чудово провели час. Завдання були настільки цікаві, що ми й не стямилися, як за вікном була темна ніч. Після тренінгу мені, відверто, хотілося взяти аркуш і писати-писати-писати. Свою Музу я точно знайшла, тепер триматиму її руками і ногами».
Щиро дякуємо досвідченому тренеру Тетяні Сметанюк за такий цікавий і продуктивний захід, який нам дозволив краще пізнати свої письменницькі здібності, та Георгію Телятицькому, власнику стейк-хаусу «London», за активну співпрацю в його реалізації.
Ольга Комарова,
гол. редактор газети.
Світлини автора