У межах щорічної акції «Подаруй музею експонат» родина Хохель передала до фондів Музею історії університету 27 випускних віньєток 1947–1968 рр., зокрема віньєтки фізико-математичного, історико-філологічного факультетів Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, VII випуску учителів початкової школи Кам’янець-Подільського педагогічного училища (1952), ХІ випуску 10-го класу вечірньої школи працюючої молоді (1956), а також першу світлину колективу «Горлиця» (1964). На світлинах, серед випускників фізико-математичного факультету 1948 р., Сергій Георгійович Хохель, викладачів – Валентина Петрівна Россо. Проаналізувавши дані особових справ з архіву університету, подаємо інформаційні біографічні довідки про викладачів фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту 1950–1980-х рр.
Збережемо історію нашого університету разом!
Сергій Георгійович Хохель народився 9 вересня 1926 р. в м. Кам’янець-Подільський. У 1943 р. після закінчення місцевої школи рік працював учнем у міськводопроводі, а далі електромонтером на міській електростанції та одночасно навчався у вечірній школі. Упродовж 1946–1948 рр. навчався на фізико-математичному факультеті Кам’янець-Подільського державного учительського інституту. Отримавши диплом викладача фізики та математики, продовжив навчання в Чернівецькому університеті за спеціальністю фізика і паралельно працював старшим лаборантом у цьому ЗВО. З 1952 р. асистент кафедри фізики Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. За час роботи в інституті організував роботу лабораторій з електрики та оптики загальної і соціальної на фізичному практикумі, розробив посібник для практичних занять з електротехніки для середніх шкіл. У 1961 р. Сергій Георгійович спрямований на навчання до аспірантури Інституту фізики АН УРСР за спеціальністю «фізика напівпровідників». Після її закінчення в 1965 р. далі продовжував працювати над темою кандидатської дисертації. У 1971 р. обраний на посаду старшого викладача кафедри фізики. 8 вересня 1986 р. у зв’язку з виходом на пенсію Сергій Георгійович звільнений з роботи за власним бажанням.
Валентина Петрівна Россо народилася 15 серпня 1923 р. в с. Ворзель Київської обл. у сім’ї службовця. У 1940 р. закінчила Ворзельську школу і вступила на механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, проте через 2 місяці за станом здоров’я залишила навчання. Війна «застала» Валентину Петрівну прикутою до ліжка, евакуація була неможлива. Навесні 1942 р. вона змушена піти працювати чорноробом на залізничній фірмі, щоб не бути засланою до Німеччини. Цього ж року направлена в Пост-Волинський табір через те, що вдарила начальника фірми, а в грудні переведена до Києва. Додому повернулася влітку 1943 р. інвалідом І групи. З приходом у місто Червоної армії 6 листопада 1943 р. пішла працювати в госпіталь. У квітні 1944 р. відновилась в комсомолі та за рекомендаціями РК ЛКСМУ була прийнята на роботу у відділ кадрів Києво-Святошинського РК КП(б)У. 20 червня 1944 р. мобілізована на службу в армію на посаду начальника системи «прожзвука» окремого прожекторного батальйону протиповітряної оборони Західного фронту. У січні 1945 р. мобілізована за станом здоров’я. У вересні 1945 р. удруге вступила на механіко-математичний факультет Київського державного університету, після його закінчення у 1950 р. направлена на роботу в Кам’янець-Подільський педагогічний інститут на посаду асистента кафедри математики. На кафедрі Валентина Петрівна викладала елементарну математику, історію математики, математичний аналіз, теорію аналітичних функцій та ін., працювала над розробленням методики викладання математики у 8-річній школі відповідно до вимог нової програми та керувала заочною фізико-математичною школою. Брала активну участь в громадській роботі, зокрема була членом об’єднаного профкому, головою товариського суду інституту, виступала з лекціями та бесідами серед студентів і вчителів міста та області. 2 вересня 1978 р. у зв’язку з виходом на пенсію Валентина Петрівна звільнена з роботи за власним бажанням.
У 1964 р. було об’єднано всі танцювальні гуртки вишу та створено єдиний народний хореографічний ансамбль «Горлиця» Кам’янець-Подільського педінституту. До роботи з колективом були залучені Ю. Климчук, О. Ситник, М. Сембрат, пізніше – В. С’єдін (На фото: у нижньому ряду, перша з ліва – донька доцента, кандидата педагогічних наук, декана загальнонаукового факультету на той час Івана Юхимовича Гнатенко – Наталія).
Ірина Паур, директор Музею історії університету