Колектив кафедри методики викладання фізики і дисциплін технологічної освітньої галузі Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка – унікальне науково-педагогічне об’єднання. Це зумовлено декількома основними  чинниками: практично усі науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти та  лаборанти є випускниками фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка; їх об’єднує одна наукова школа (з 1993 року науковий керівник П.С. Атаманчук) «Теоретико-технологічні аспекти об’єктивізації контролю навчальної діяльності»; весь корпус науково-педагогічних працівників кафедри входить  до складу  виконавців держбюджетної теми  «Інноваційні технології управління якістю підготовки майбутніх учителів фізико-технологічного профілю».

Тематика дипломних робіт спеціаліста, магістра, кандидатських і докторських дисертацій спрямована на реалізацію спільної  концептуальної лінії наукової і педагогічної діяльності колективу кафедри, орієнтованої на реалізацію інноваційних та інтерактивних технологій професійного та світоглядного становлення майбутніх фахівців.

Осмислення наукового доробку  колективу, спонукало до здійснення рішучого  руху у світовий науковий простір як специфічного засобу встановлення актуальності та ефективності розроблених проектів.

Сьогодні кафедра співпрацює з науковцями та науковими центрами США, Великобританії, Німеччини, Словаччини, Болгарії, Чехії, Угорщини, Молдови тощо.

Нижче наведені окремі вибрані матеріали про співпрацю в ракурсі окремих держав:

Великобританія

У лютому – березні 2015 року команда науковців університету П.С. Атаманчук , док. пед. наук, професор; В.П. Атаманчук, канд. філол. наук, доцент; О.М. Ніколаєв, канд. пед. наук, доцент; О.М. Семерня, канд. пед. наук, доцент; Р.М. Білик, канд. пед. наук, доцент – в черговий раз прийнявши активну участь у всіх етапах Європейсько-Азіатської першості з наукової аналітики в галузі педагогічних наук, тим самим занесла в свій актив 1 золоту, 2 срібні та 1 бронзову медалі.

Науковий керівник проекту з наукової аналітики Петро Сергійович Атаманчук удостоєний однієї з найпрестижніших нагород першості – Диплома з відзнакою Всесвітнього науково-аналітичного проекту Міжнародної Академії Наук і Вищої Освіти та ввійшов до складу національної команди з наукової аналітики.

На цьому етапі науковим колективом вперше впроваджено ідеологію та принципи використання інноваційних технологій результативного і дієвого навчання індивіда. В основу такого підходу лягла можливість здійснення об’єктивного контролю навчально-пізнавальної діяльності та ефективне управління цією діяльнісною процедурою.

Проілюстровані також головні результати апробації (реалізації), обґрунтованих методичних механізмів і дидактичних схем: цілеорієнтованого формування професійних компетентностей і світогляду майбутнього педагога, формування його авторського педагогічного кредо.

Вперше (у вітчизняній і світовій практиці аналоги відсутні) впроваджена інноваційна концепція формування прогнозованих професійних компетентностей і світогляду майбутнього педагога, вибудувана на принципах бінарності цілеорієнтацій (конкретна навчальна дисципліна + методика її навчання) та об’єктивного контролю в процедурах навчання суб’єкта. Зазначений концептуальний підхід дозволив реалізувати дидактичну модель цілеспрямованого управлін­ня процесом професійного станов­лення майбутнього фахівця на рівнях змістово-діяльнісних і діяльністно-особистісних компетентностей і світогляду (власного педаго­гічного кредо).

Проведені дослідження наукового колективу Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка: «Авторское педагогическое кредо как показатель компетентности будущего специалиста» отримали найвищу експертну оцінку,  та забезпечили абсолютну першість  нашого університету у рейтингу університетів у 2014-2015 році не лише на теренах Європейського а й світового наукового простору.

Німеччина

Один «пророк» передбачав, що прийдуть часи, коли потрібні будуть три професії: вчитель, лікар, інженер. І, хоча таку категоричність можна і не визнавати, проте, легко погодитися, що в суспільстві, позбавленого криміналітету, з передовими агротехнологіями і розвиненою економікою (оскільки в такому суспільстві повинна існувати система функціональних технологічних сценаріїв та приписів, за якими ситуативно, але цілком компетентно, може діяти кожен окремий його член) автоматично відпаде необхідність у підготовці фахівців багатьох професій. Саме тому, в рамках потреби дієвого навчання майбутніх фахівців (особливо, якщо йдеться про обмежену кількість професій) доцільно знайти єдину спільну основу (спільний корінь) їхнього професійного становлення.

Здійснені нами дослідження щодо зазначеної проблеми вселяють оптимізм. Однак було б передчасним уявлення про те, що створення, наприклад, сучасної концепції фізичної освіти відразу ж спричинить до зародження освітнього середовища, адекватного потребам її ефективного використання. У світовій та вітчизняній практиці спостерігаються тенденції поступового переходу від інформаційно-виконавських до пошуково-креативним схемами навчання. У таких умовах проблема управління пізнавальною діяльністю учнів набуває особливого забарвлення: далекі від досконалості матриці управління традиційного стилю, стають все менш придатними до використання в умовах інноваційних схем навчання, сучасні ж матриці управління – ще потрібно створювати. З іншого ж боку, традиційно, проблема управління особистісними якостями суб’єкта переважно ставилася і вирішувалася опосередковано, шляхом своєрідної її трансформації в проблему контролю пізнавальної діяльності, в результаті таких «мутацій» проблем, цілеспрямована регуляція і корекція в конкретному пізнавальному акті робиться неможливою з причин наявного суб’єктивізму в оцінюванні якості знань учнів, «монополії» вчителя на це оцінювання і зорієнтованості процедури контролю переважно на кінцевий результат навчальної діяльності, але не процес її протікання.

Відомо, що система управління для всіх видів діяльності людини має одну і ту ж структуру: мета → об’єктивно предметні умови досягнення мети → результат. І хоча стратегія управління навчанням здається очевидною – версія свого втілення вона знаходить мале відображення, це легко пояснюється існуванням суперечності між потребами інтелектуального, світоглядного та духовно-культурного збагачення особистості індивіда і реальними можливостями освітнього середовища.

Встановлено, обґрунтовано і доведено, в рамках запропонованої нами дидактичної моделі, такі технологічні та методичні можливості:

• побудова освітнього прогнозу і розробки структурно-логічної схеми змісту моделі освіти;
• створення схеми-матриці цільової навчальної програми та використання її як засобу целеорієнтацій для відповідної освітньої моделі навчання;
• результативної дії системи результативного управління навчально-пізнавальною діяльністю, що обслуговується різними галузями знань (психологія, педагогіка, нейрофізіологія, кібернетика, філософія і т.д.), що приводить до поступового переводу цього процесу в режим саморегульованого протікання та самоосвіти;
• створення освітньої (навчальної) середовища у навчанні, яке визначається інформаційно-технологічною, матеріально-технічною та ресурсною підтримкою навчально-пізнавальної діяльності і т.д.

Загалом, якщо проблему результативного навчання розглядати з позицій компетентнісного підходу (компетенція – це потенційна міра інтелектуальних, духовно-культурних, і креативних можливостей індивіда; компетентність – виявлення цих можливостей через дію: вирішення проблеми (завдання), креативна діяльність, створення проекту, відстоювання точки зору і т.д.), то цей процес прогнозується як цілісний цикл. І вже на підставі осмислення факту невідворотності його протікання (а, отже, і певною мірою результативності) приходимо до єдиного висновку про те, що в основі якісного навчання має бути діяльність з формування предметних і професійних компетентностей у змодельованих і реальних умовах (як фактичний механізм і показник рівня досягнення прогнозованих результатів навчання). Тільки об’єктивний контроль і реальне управління в навчанні (прогнозування, зіставлення, коригування, регулювання) можуть забезпечити можливість досягнення планованих і дієвих результатів навчання (прогнозіремих рівнів компетентності та світогляду).

Єдиною відмінною особливістю процедури формування професійних якостей майбутнього вчителя виступає факт бінарності (засвоюються паралельно два навчальні предмети: «фізика» і «методика викладання фізики») цільових орієнтації цього, надзвичайно відповідального, процесу. Саме така інноваційна модель лягла в основу змістовних викладок матеріалу наших авторських досліджень в галузі дидактики фізики.

Тільки адекватність вимог і можливостей, що забезпечується відповідними педагогічними технологіями і сценаріями, гарантовано призводить до прогнозованого результату навчально-пізнавальної діяльності (інтелект, світогляд, цінності, духовність та ін.).

Загалом   концептуальна інноваційність наведених новел можна охарактеризувати  тим, що вперше (у вітчизняній і світовій практиці аналоги відсутні) впроваджено у навчальному процесі цілісну зорієнтованість наукових, методичних і навчальних творів, об’єднаних інноваційною концепцією формування прогнозованих професійних компетентностей та світогляду майбутнього учителя фізики, яка вибудована на принципах бінарності навчальних програм та об’єктивного контролю у процедурах навчання суб’єкта.

Впровадження колективних інноваційних теоретичних і практичних напрацювань наукової школи Петра Сергійовича Атаманчука присвячені методиці і техніці управління процесом формування дієвого педагогічного кредо (прогнозованих професійних компетентностей та світогляду) майбутнього учителя фізики. Кафедра здійснює  всі види навчальної (лекційні, лабораторні, семінарські та практичні заняття, самостійна робота), науково-дослідницької (індивідуальні творчі завдання, презентації, авторські досліди, наукові розвідки, наукові публікації тощо) та фахової (пасивна та активна педагогічні практики, педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, кваліфікаційна робота, дисертація тощо) діяльності студента-педагога (науковця) фізичного фаху.

І.М. Конет, доктор фізико-математичних наук,
професор, проректор з наукової роботи

П.С. Атаманчук, доктор педагогічних наук,
професор, завідувач кафедри МВФ і ДТОГ 

Р.М. Білик, кандидат педагогічних наук, доцент,
керівник відділу наукової роботи і міжнародних зв’язків