Київ. Хроніка подільського штурму

Київ. Хроніка подільського штурму

Поділитися!

У холодному та непривітному листопаді місяці, 23-24 числа в столиці нашої держави відбувся міжнародний турнір з інтелектуальних ігор «Олімпійський Кубок України зі «Що? Де? Коли?»». Збірна К-ПНУ імені Івана Огієнка «Pro et contra» (на 90 відсотків складена з викладачів та студентів історичного факультету) вирішила спробувати підкорити дніпрові кручі силою інтелекту. В надзвичайно короткі терміни ця команда була зібрана і кінцевий її склад був таким:

«Pro et contra» (м. Кам’янець-Подільський):

  1. Костянтин Ступко – випускник історичного факультету 2013 року;
  2. Олександр Рибщун – викладач кафедри політології;
  3. Анатолій Глушковецький – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії народів Росії і спеціальних історичних дисципіл
  4. Сергій Волковинський – кандидат філософських наук, старший викладач  кафедри філософських дисциплін;
  5. Олександр Слободянюк – кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатики;
  6. Олександр Вахітов – капітан команди, студент V історичного факультету.

Запасні гравці з істфаку (студенти):

  1. Богдан Павловський – V курс;
  2. Владислав Богнін – IV курс;
  3. Віталій Ринда –IV курс.

Веселощі з підготовкою до надважкого рівня турніру почались ще у дорозі. Справа в тому, що ця команда у вересні цього ж року вже їздила на чемпіонат України такого ж приблизно рівня. Правда тоді склад команди був дещо іншим і з основного складу в ній залишився тільки капітан Олександр Вахітов і «ударна сила команди» Костянтин Васильович Ступко. Тому було вирішено провести «київську офензиву», застосувавши «важку артилерію», яка складалась із 4-х кандидатів наук – політологічних, філософських, технічних та, звісно ж, історичних.

Турнір почався о 15:00 у суботу. З жеребкуванням відверто «пощастило» – віце-чемпіони України із Запоріжжя, майбутні півфіналісти турніру з Луганська. Шанси стрімко котились до абсолютного нуля. Перший день виявився майже фатальним і лише відчайдушними зусиллями Костянтина Ступка команді вдалось зберегти  лице і шанси зачепитись за пантеон еліти інтелектуальних ігор в Україні. 7 очок з 36 можливих – не надто поганий результат, зважаючи на величезну кількість питань з РОСІЙСЬКОЇ мови, культури, історії, фразеології та ін. Наступний день, як і попередній, складався з трьох боїв по 12 питань. Кожен із яких запам’ятався кількома моментами. Перший – в 6-му питанні 4-го раунду ведуча допустила серйозну помилку, оголошуючи запитання (замість «217 рік» сказала «2017 рік»), внаслідок чого остаточно заплутала знавців. «Pro et contra» цілу хвилину (а рівно стільки і дається на обдумування відповіді і її запис на спеціальному аркушику паперу) думала над нелогічністю запитання. Під кінець цієї хвилини на розпачливий вигук капітана – «Що ж будемо писати?!», один з гравців (свідомо не пишу, хто це був) спокійно відповів: «Пиши – «Всі на майдан!»». Не довго думаючи, О. Вахітов так і зробив. Одразу турнір було призупинено хвилин на 10-15. Кам’янчани почали побоюватись дискваліфікації за політичні заклики чи інших катастроф, тим паче, що було чутно на весь зал, як ведуча зачитує САМЕ ЇХ відповідь ігровому журі. Насправді, заминка вийшла, бо через помилку в тексті запитання, кілька капітанів команд звернулись до журі і до ведучої з проханням всім командам зарахувати будь-яку відповідь, як правильну, на що ведуча і члени оргкомітету вказали варіант відповіді команди з Поділля, а це остаточно переконало команди в тому, що питання слід просто зняти і балів нікому не зараховувати. Наступні яскраві моменти врізались у пам’ять, перш за все, цитатами гравців команди «Pro et contra»:

А) «Ми тут єдині схожі на нормальних людей, землян, а не марсіан…»

Б) «Переможців слід лікувати, а не нагороджувати. Треба їм пояснити, що навколо них існує цілий світ, окрім Вікіпедії»…

Згідно з підсумками турніру, наша збірна увійшла до 32 кращих команд України та СНД і наразі готується до нових виїздів та перемог. Окрема подяка за підтримку Профкому студентів, аспірантів та докторантів К-ПНУ імені Івана Огієнка.

 О. Тайнопис