У сучасних реаліях фахівець повинен вміти швидко сприймати адресоване до нього мовлення, вловлювати необхідну інформацію, компонувати й виголошувати монологи, адекватно реагувати на репліки інших комунікантів, беручи участь у діалогах і полілогах. Тому основною метою мовного навчання здобувачів вищої освіти стає формування комунікативної компетентності як здатності користуватися мовою залежно від ситуації. Освітня компонента «Українська мова (за професійним спрямуванням)» сприяє її формуванню.
Кожна компетентність побудована передусім на знаннях і вміннях, але обов’язково відбиває й особистісне пізнавальне сприйняття їх людиною, пов’язує з її життєвим досвідом, цінностями, емоціями, навіть з особливостями поведінкових компонентів, – тобто всього, що може мобілізувати для активної дії.Сьогодні наша українська освіта переходить до більш сучасних методів навчання. Наразі відходить у минуле сувора субординація між викладачем і студентом. Викладач стає другом, наставником, а не суворим наглядачем.
Однією з ключових компетентностей є уміння вчитися. Наявність цього вміння програмує індивідуальний досвід самоорганізації студента, сприяє його пізнавальній ініціативності, раціональному використанню часу й критичному добору джерел інформації. Людина, яка вміє самостійно вчитися, сукупно об’єднує й інші здібності та риси, котрі запобігають перевантаженню й водночас сприяють успішному дивергентному творчому мисленню.
Завдання викладача – не лише сприяти внутрішній організації знань здобувачів, а й навчити застосовувати набуті компетентності у подальшому навчанні та професійній діяльності. Цьому сприяють, наприклад, творчі завдання, що продукують ораторське мистецтво (виголошення заздалегідь підготовленого виступу для мітингу, зборів, свята; обговорення суспільно актуальних тем під час занять «дебати», «токшоу», «вікторина» й ін.), уміння креативно написати резюме й мотиваційний лист, здатність грамотно оформити інші документи. Такі заняття допомагають викладачеві краще пізнати студентів, їхні нахили та здібності, оцінити не лише знання, а й уміння спілкуватись з одногрупниками, підбирати слова, будувати висловлення, знаходити цікаві і дотепні відповіді.
Валерія Зубаль, студентка групи Fil1-B23:
Я вважаю, що сьогодні потрібні нестандартні підходи у викладанні української мови, які будуть здійснюватись через проведення так званих нетрадиційних занять і виконання нестандартних завдань.
Під час вивчення дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням) мені подобалися наші заняття у формі гри, подорожі, змагання, діалогу, дебатів, токшоу та ін. Певна емоційна обстановка активізовувала нас, спонукала до логічного мислення, бажання пізнати певну проблему багатогранно.
Зокрема, зацікавило мене заняття-дискусія на тему «Гендерна рівність у сучасному суспільстві». Тема є дуже актуальною, викликає чималий інтерес в суспільстві, тому що її вважають «незручною». Не було винятком і наше заняття. Метою нашої дискусії було ознайомити з проблемою гендерної рівності в суспільстві, зʼясувати, як вона вирішується на державному рівні, які заходи передбачає уряд України з метою розвʼязання проблемних питань. Студенти висловлювали свої думки, інколи неочікувані і відверті. На одне і те ж запитання студенти давали різні відповіді та сперечались, що викликало певну дискусію між ними. І все ж, дійшли висновку: наявність гендерної рівноправності в країні забезпечує наявність ознак правової держави, справжньої демократії в суспільстві.
Анна Ткачук, студентка групи Fil1-B23:
Якщо ви думаєте, що предмет «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є нудним і нецікавим, – то це не завжди так. Під час наших занять ми вчилися бути дорослими, фахівцями своєї спеціальності: висловлювати свої погляди, розвивати навички аргументації, вчитися слухати думки інших, а найголовніше – усе це відповідно до норм української мови, етики і культури спілкування.
Після нашої вікторини «Солов’їне шоу» усі точно знатимуть, що означає «топтати ряст» і «бити байдики», а також, що скісна риска тепер вважається розділовим знаком, розрізнятимуть значення слів листОпад і листопАд та ін.
Богдана Погуранська, студентка групи Fil1-B23:
Мені запамʼяталася дискусія щодо можливої заборони абортів. Усі так активно обговорювали тему! Проте, зрештою, зваживши всі аргументи «за» і «проти», дійшли спільного висновку: дитина має бути бажаною, тому до батьківства треба ставитися відповідально.
Крім цього, на практичних заняттях ми оволодівали навичками написання документів, що неабияк полегшить наше «доросле» життя, адже в подальшому доведеться писати ще не одне резюме, автобіографію, заяву та ін.
Наші практичні заняття були дуже інформативними та розвивальними у різних сферах життя. Вони дали нам змогу обдумати багато проблем, збільшити багаж знань, розвинути комунікативні якості та навіть дізнатися щось нове про світобачення наших однокурсників.
Отож, сподіваємося, що заняття з української мови за професійним спрямуванням збагатили студентів методологією дослідницької роботи, а отже, стимулювали розвиток самостійності, творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей, особистісного і професійного самовизначення, стали поштовхом до подальшого плідного осягнення української мови задля використання у безпосередній практичній діяльності.
Завершуємо вивчення дисципліни проведенням телемосту між студентами навчально-наукового інституту української філології та журналістики, факультету іноземної філології та студентами Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського на тему «Україна – наш освітньо-культурний простір» з нагоди Дня української писемності та мови у межах ХХ Міжнародної наукової конференції «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі».
Запрошуємо доєднатися усіх охочих. Дата проведення 02 листопада 2023 р. о 12.00.
Наталія Шеремета,
кандидат філологічних наук, доцент,
доцент кафедри української мови
навчально-наукового інституту української філології та журналістики