У К-ПНУ продовжується традиція засідання читацького клубу, де студенти та викладачі, любителі книги, збираються для того, щоб обговорити прочитану літературу й знайти на друкованих сторінках сенси життя.
Упродовж квітня провели зібрання в Молодіжному центрі й обговорили дві книги.
Учасники поділилися враженнями після прочитання книги Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь».
Володимир Винниченко – яскрава індивідуальність, яка поєднує в собі найважливіші риси перехідного періоду – від критичного реалізму до модернізму. Його драматургія посідає важливе місце у всій творчій діяльності, адже його п’єси відіграли важливу роль у формуванні українського театру. Драматичні твори письменника були провідними в репертуарі «Молодого театру» Леся Курбаса.
Герої письменника, вражені загальнолюдською недугою – внутрішньою роздвоєністю, прагнуть знайти такий «закон», який би узгодив неузгоджуване, зробив їх вільними від загальноприйнятих стереотипів і суспільних приписів. Суть конфлікту драми В. Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» – на межі сімейного обов’язку, щоденної боротьби за існування й виживання та покликанням художника, злетом творчого духу митця. Головний герой драми, художник Корній Каневич, ціною життя своєї дитини прагне створити художній шедевр, який принесе естетичну насолоду і сучасникам, і майбутнім поколінням. Заради мистецтва, всупереч моральним принципам, він вибирає позицію, засновану на ідеї жертвопринесення справжньому мистецтву.
Учасники клубу не тільки обговорили п`єсу, а й відповіли на низку важливих питань: Чи може людина бути «чесною із собою» в ситуаціях, коли, здається, від неї нічого не залежить? Як розв’язати суперечність між обов’язком і почуттям, між розумом і серцем, між свідомістю та інстинктом?
Також спільнота клубу обговорила книгу Делії Овенс «Там, де співають раки». Головна героїня Кайя все життя спостерігає за безкраїми луками на узбережжі — маршами. Вона самотня посеред цієї дикої природи, їй доводиться в усьому покладатися лише на себе. З-поміж рідних у неї залишився тільки батько, але йому байдуже до доньки. Побоюючись, що її знов покинуть, Кайя не підпускає до себе нікого й ховається від проблем, як це роблять раки, за якими вона любить спостерігати. Та на все свій час, і одного разу дівчина усвідомлює, що ладна розділити з кимось свій закритий від сторонніх очей світ.
Усе, що героїня вміє і знає, вона підгледіла у птахів, риб, молюсків та інших тварин, що населяють марші. Та чи може таке взагалі бути, що ця дика дівчина, що виросла в дуже спостережливу натуралістку, якось замішана у вбивстві «першого хлопця на селі», чи це черговий прояв ксенофобії, котру все життя проявляли до неї мешканці?
Роман змушує вийти з власної зони комфорту, де ти вже давно розставив таблички, що добре, а що — ні, що варто засуджувати й карати, а що можна зрозуміти і зрештою вибачити. Неймовірної сили книга про дорослішання, про відповідальність за власні вчинки, про те, що всі — навіть болотяні дівчиська — заслуговують на любов і турботу.
Засідання читацького клубу завершилося не лише інтелектуальними враженнями, але й новими дружніми зв’язками між учасниками, серед яких були не лише викладачі, здобувачі різних факультетів, а й члени молодіжної ради. Така взаємодія стимулює інтелектуальний розвиток, сприяє розширенню кругозору та формуванню важливих навичок аналізу і критичного мислення.
Запрошуємо всіх охочих доєднатися до студентського читацького клубу!
Читацький клуб
Кафедра історії української літератури та компаративістики