Позначка: знахідка

    Відкриття археологів

    Археологічного сезону 2016 року експедицією Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка під керівництвом доцента В.І.Якубовського  проводились дослідження на давньоруському городищі Губин XII-XIII ст. У ході робіт було виявлено кам’яного гранітного ідола, який було вивезено  на територію садиби в с.Самчики.  4 липня 2016 року виявлений об’єкт було оглянуто групою науковців у складі: к.і.н. Задорожнюк А.Б., к.і.н. Баженов О.Л. (К-ПНУ ім. Огієнка), к.і.н. Нечитайло П.О., старший науковий співробітник відділу енеоліту-бронзи Черновол Д.К. ( ІА НАНУ). Ідол лежить на дерев’яному настилі у парку садиби села Самчики. Його висота 154 см. Основа у формі неправильного чотирикутника з нерівними сторонами (44, 40, 54 см). Сторони чотирикутника нерівні, мають заокруглену форму, внаслідок зняття об’єму породи. Низ має форму  рівної платформи, підтесаної для вертикального встановлення ідола. На лицьовій частині  ідола вирубано  заглиблений хрест з розширеннями на кінцях. Ширина рамен хреста 6 см, висота хреста 10 см. Поверхня ідола нерівна, горбиста.

            Знахідки гранітних ідолів відомі у Пскові, Новгороді, Себежі (РФ), Долгінові, Бутьках, Жабинках (Білорусія). Датування подібних пам’яток доволі умовне в межах V-XIV ст., залежно від контексту знахідки. У Росії та Білорусії їх етнічну приналежність визначають як балтську або слов’янську. Повної аналогії Губинському ідолу на даний момент відшукати не вдалось. Цікавим є хрест нанесений на лицьовій частині ідола. Хрести на антропоморфних ідолах та менгірах є доволі частою знахідкою, на території Європи. Це явище пояснюють повторною ритуалізацією  язичницьких пам’яток. Використання християнами язичницьких пам’яток та їх ритуальна трансформація супроводжувалась нанесенням на них хрестів. Серед подібних випадків можна згадати: хрести на кавказьких «вішапах» ; хрести на менгірах Західної Європи ; хрести на антропоморфних (ймовірно, язичницьких) статуях з-під Пскову та з сс. Бутьки та Гробівці (Білорусь) . На думку київських дослідників  Н.В. Хамайко та  О.В. Комара: «Подобная процедура изгоняла из камня «беса» и позволяла
    христианам не обращать больше внимания на древние истуканы, как видим, благополучно пережившие принятие христианства».

            Знахідка Губинського ідола археологічною експедицією КПНУ ім. Івана Огієнка є надзвичайно важливою для розуміння релігійних уявлень давнього населення на території України, еволюції кам’яної дохристиянської  скульптури.  Ознаки повторної ритуалізації у вигляді  хреста на лицьовій частині, ймовірно, ілюструють процес зміни вірувань, або населення на Губинському городищі. Найближчою аналогією повторно ритуалізованого ідола  є менгір з с.Сурженці (Кам’янець-Подільський район), на якому зображено 7 хрестів.

                  Втім, останнє слово, висновки та інтерпретації за дослідниками.

    Павло Нечитайло

     

    Сонечко з 22 променями

    Кам`янець-Подільський продовжує дивувати новими знахідками. Ось нещодавно молодшим науковим співробітником Національного історико-архітектурного заповідника «Кам`янець» Русланом Нагнибідою під час планового обстеження території заповідника на лівому березі річки Смотрич на вулиці Онуфріївській біля мосту в районі Польської брами було виявлено залишки каменю-пісковику із високорельєфним зображенням з обох сторін: на одній зображений півмісяць з людським обличчям, а з іншої – сонце з 22 променями  з прорисами рис людського обличчя.

    Читати далі