Після смерті Т.Г. Шевченка відбулось чимало видань його творів до початку ХХ ст. Але сучасні літературознавці зі мною погодяться, що кожне з них мало свої вагомі недоліки. Ще в 1899 р. Сергій Єфремов неначе передрікав: “Треба мати на увазі ще й те, що до року 1911, коли настануть 50-літні роковини смерти Шевченка і коли твори його, по росийским законам, зроблять ся громадською власністю, лишаєть ся тільки 12½ літ <…> Коли минетъся особиста власність на твори <…>, тоді чимало крамарів почнуть видавати «Кобзаря» і друкуватимуть, певна річ, з останнього видання з усіма помилками і недоглядами. Сотні тисяч недоладно виданих «Кобзарів» розійдеть ся поміж читачами, ширячи крізь непевні відомості про поета і його творчість…”. Читати далі