Ідеальний пазл із творчості, натхнення та краси

Ідеальний пазл із творчості, натхнення та краси

Наше місто особливе… Кожен його історичний мальовничий куточок не може залишати байдужими митців. Проживши більшу частину свого життя в урбаністичному Хмельницькому, я з неабияким захопленням спостерігаю, як у Кам’янці прямісінько на вулиці пишуть свої шедеври молоді художники. Праця художника, який може передати свої знання і майстерність молодому поколінню насправді неоціненна. Поєднувати викладацьку й творчу діяльність, як на мене, потребує неабияких зусиль, враховуючи те, що в кожного молодого митця час від часу бувають творчі кризи. Хто ж як не наставник, споріднена душа, допоможе повернути натхнення, підбадьорить, толерантно вкаже на помилки і вишліфує його манеру написання. Для мене вже давно стало звичним спостерігати за творчістю студентів та викладачів кафедри мистецьких дисциплін, адже їхні написані шедеври, які щоразу експонуються у виставковій залі на Соборній надихають і мене брати в руки пензлі, щоб створити щось своє.

1 лютого відбулося відкриття виставки, присвяченій 10-річчю кафедри мистецьких дисциплін нашого університету. У виставковій залі були представлені роботи викладачів цієї кафедри. З вітальним словом виступила Наталія Олексіївна Урсу, доктор мистецтвознавства, професор, член Національних спілок художників і краєзнавців України, засновниця і керівник кафедри: «Насамперед хочу привітати всіх із такою грандіозною подією в нашому житті – наша кафедра існує вже 10 років! 1 лютого 2004 року ректор університету урочисто підписав наказ, який поклав початок офіційного іcнування цієї структурної одиниці нашої Alma mater. Спершу на кафедрі працювало 5 осіб. Вона розміщалася в 14 аудиторії за висувними шафками, там же стояв наш перший динозавр-комп’ютер для поточних потреб. І ось в такій обстановці кипіла робота. Впорядковували документи для ліцензування й акредитації наших спеціальностей. В цій залі серед присутніх є чимало наших перших випускників, які бачили усі сходинки нашого розвитку. Ми стали дружнім творчим колективом. Зараз кількість штатних та викладачів-сумісників складає близько 30 осіб».

Також Наталія Олексіївна наголосила, що чимало викладачів кафедри за досить короткий період часу якісно підготували та успішно захистили свої дисертаційні дослідження. Серед них: Іван Підгурний, Інна Березіна, Алла Шулик, Вікторія Віштаченко, Денис Костюк, Іван Гуцул та інші. «Зараз ми в передчутті наступних двох захистів. Наша кафедра знаходиться на підйомі, не зважаючи на події, які відбуваються в країні. Нині ми ліцензуємо нову спеціальність. Знаєте, я можу пишатися нашими випускниками, адже більше 15 наших митців працюють за кордоном за своєю спеціальністю. Їх радо приймають, бо вони мають високий рівень підготовки та професіоналізму. У нас дуже хороша атмосфера на кафедрі: нам немає що ділити, адже маємо одну спільну справу – дати фах нашим студентам. Усі десять років наші молоді митці вливалися в натхненну атмосферу творчості. Мистецтво тривожить душі, вимагає бути попереду в авангарді, а наука дає відчуття впевненості, стабільності й сталості. Ось це вдале застосування синтезу мистецтва і науки спостерігається у всіх наших викладачів. Безумовно, це дає можливість рухатися вперед, адже без руху немає життя. Немає української культури без мистецтва, як життя без дихання», – додала в своєму виступі керівник кафедри.

Далі слово надали Павліні Степанівні Каньосі, професору, декану педагогічного факультету, яка завітала на відкриття ювілейної виставки, щоб привітати своїх колег зі святом. Пані декан призналася, що коли тільки починалося відкриття мистецьких спеціальностей, ніхто навіть не здогадувався, що вони зазнають такого значного розвитку. «На той час були потрібні вчителі образотворчого мистецтва, тому виникла ідея створити мистецьку кафедру. Спершу не було такої можливості, адже відчувалася недостатня кількість кадрів саме цього напрямку підготовки. У 1992 році до нас прийшла працювати Наталія Олексіївна на кафедру педагогіки і методики початкового навчання, почала розвивати нову спеціальність. Як кажуть, нічого одразу не робиться. Ця жінка доклала чимало зусиль, щоб усе заплановане втілити в реальність. Впродовж цих років ми запрошували фахівців напряму підготовки «Образотворче мистецтво» до співпраці. У 2004 році на кафедру влаштувалося багато нових, як досвідчених митців, так і зовсім молодих спеціалістів. Ці люди спільно з керівником кафедри активно розвивали спеціальність. Але все ж найбільший розквіт кафедри прийшовся на період після захисту Наталією Олексіївною її докторської дисертації. Цій жінці можна справді позаздрити, адже в ній стільки енергії».

Павліна Степанівна щиро привітала викладачів та керівника кафедри з ювілеєм їхнього структурного підрозділу, побажала великих досягнень, міцного здоров’я, натхнення для творчості всьому творчому колективу. Після цього ведуча надала слово Борису Михайловичу Негоді, заслуженому художнику України, члену Національної спілки художників України, професорові кафедри мистецьких дисциплін. «Коли ми розпочали роботу кафедри, наша діяльність більше нагадувала карикатуру на мистецтво: все перегороджено, викладачі ходили у синцях, бо ніде було розвернутися в тому маленькому просторі. Але, бачите, дякуючи Наталії Олексіївні, Павліні Степанівні та ректору університету, ми все-таки зробили чималий поштовх для розвитку кам’янецького мистецтва», – сказав професор, підкресливши при цьому, що Кам’янець-Подільський давно перестав бути провінційним містом – це культурний центр нашої області. І справді, завжди складається враження, що в наше місто митці приїжджають для творчого самоствердження. «Кам’янець довго нічого не давав їм у відповідь. І ось настав той ключовий час. Мені дуже приємно, що в нас навчаються студенти зі всієї Хмельниччини та інших областей. Ми навіть виходимо на міжнародну арену. Поляки з радістю приїжджають до нас. Ми, відповідно, їздимо до них, щоб поділитися власним досвідом. За ці 10 років ми чимало встигли. Я вдячний усім, хто підтримував нас ці роки». Також Борис Негода наголосив, що важливою особливістю їхньої кафедри є також стабільний викладацький склад. Його колеги наполегливо працюють і разом ділять усі труднощі, якщо вони виникають. Також художник додав: «Повірте, у нас чудові умови. Я навчався в Академії мистецтв, тому мені є з чим порівняти. Там таких хороших умов і близько немає, попри те, що дуже великий відбір. Якщо людина не хоче навчатися і пов’язувати своє життя з творчістю, їй не варто займати чиєсь місце».

Також з вітальним словом виступила Антоніна Олексіївна Штогрин, старший викладач кафедри, член Національної спілки художників України: «Хочу всіх привітати з цією визначною подією. Якось так склалося, що 5-річчя кафедри ми не святкували. В перші роки в нас не було приміщень, фондів, потрібної кількості реквізитів для натюрмортів тощо. Але з Божою допомогою та зусиллями добрих людей, які вболівають за розвиток мистецтва, усе налагодилося. Безмежно хочеться подякувати Наталії Олексіївні від імені всього нашого колективу, адже все-таки завдяки їй кожний з нас продуктивно працює в сфері своєї спеціальністі. Щиро дякуємо Павліні Степанівні за майстерні для наших реставраторів. Звичайно, ми не будемо зупинятися на досягнутому. Завдяки такій гарній підтримці та нашій наполегливості й ентузіазму ми зможемо досягти ще більших висот». Також від пані Антоніни присутні гості дізналися, що кафедра мистецьких дисциплін має ще одну цікаву особливість. Виявляється, її викладачами є випускники різних вишів і кожний є представником окремої мистецької школи. Такий симбіоз є досить цікавим.

До привітань приєднався і Віктор Дмитрович Яворський, архітектор, Лауреат премії в галузі архітектури і мистецтва: «Мені приємно, що знайшлися в нашому місті такі художники, які підтримали ідею Наталії Олексіївни щодо створення кафедри. Чудово, що з кожним роком відбувається все більше і більше виставок саме молодих художників-студентів. Це говорить про те, що в хороших студентів є аси-викладачі. Тому сьогоднішня виставка представлена дійсно яскравими і дуже професійними роботами. Згадав одну цікаву річ. Коли треба було викладачів для нової кафедри ми просто виштовхували на цю стежину стусанами Бориса Негоду з нашої художньої майстерні. Він так пручався, не хотів, казав: «Навіщо це мені?». Йому було так приємно сидіти і писати в майстерні. Але відтоді, як він пішов працювати у виш, то і викладає, і працює ще більше в майстерні, ніж до того. Тому хочу побажати кафедрі подальшого процвітання і продовження своєї творчої роботи в такому ж дусі, не спускаючи планку».

На завершення офіційної частини відкриття до присутніх гостей Виставкової зали звернувся Олександр Федорович Віштаченко, провідний викладач реставрації та живопису кафедри: «Від імені приїжджих викладачів хотів би сказати, що міському голові треба висловити подяку керівнику нашої кафедри, адже за 120 років існування музею у Кам’янці не було проведено жодної реставрації мистецьких творів з його фондів. Завдяки зусиллям цієї жінки, яка організувала нашу кафедру, вже відреставровано 80 полотен та ікон. Для міста це справді вагомий внесок. Маю надію, що наша праця буде гідно оцінена нащадками, адже ми рятуємо прекрасні живописні твори минулого для майбутніх поколінь». Також викладач висловив подяку керівництву університету, яке сприяє у відкритті та розвитку спеціальностей.

Головне кредо цієї кафедри – виховати чудових фахівців. Не слід забувати, що без художника працюватимуть всі галузі економіки, але не буде культури. Культура визначає все в нашому житті. Кам’янець-Подільський знаний в Україні та за її межами і завдяки творчій діяльності талановитих митців цієї кафедри. Цей осередок університету нагадує мені великий пазл з багатьох елементів, які успішно співпали. Юні художники, які прагнуть розвитку своєї майстерності, можуть отримати тут усе необхідне, обираючи спеціальності, що пропонує кафедра. Як казав художник Борис Негода: «Хто ж як не ми, підемо і помалюємо сніг?».

Ольга Комарова,
гол. редактор газети.
Світлини автора