Невшановані герої – на жаль, характерний багаж сьогодення, з яким українське суспільство марно сподівається побудувати світле майбутнє. В історії України було чимало постатей, про могили яких досі невідомо. Радянська влада намагалася ретельно «заховати» ці поховання, адже, без перебільшення, боялася українських національних героїв навіть після їхньої смерті. Воно й не дивно, адже навіть за останні півроку увесь світ зрозумів те, що в нашій державі «Герої не вмирають!».
Історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка щороку в Свято Покрови віддає належну шану пам’яті Романа Шухевича, який загинув у березні 1950 року на Львівщині. Сталінський життєвий принцип «немає людини – немає проблеми» у випадку з командиром УПА не зовсім спрацював. Ліквідація тіла українського героя стала важливим таємним завданням для чекістів. Його тіло, за свідченнями одного з колишніх енкаведистів, було спалено біля с. Гуків (Чемеровецького району, Хмельницької області). На символічному місці поховання встановлений пам’ятний базальтовий хрест із написом «На цьому місці 9.03.1950 вознісся на Небо лицарський дух Головного командира УПА, вірного сина українського народу, генерала Романа Шухевича, який загинув 5.03.1950 року під м. Львів у нерівному бою з московсько-більшовицькими ординцями в результаті підлої зради. Друже командир, твоя справа не вмре, не загине».
14 жовтня в День українського козацтва декан історичного факультету Володимир Дубінський, представники професорсько-викладацького складу (Валерій Степанков, Анатолій Філінюк та Ігор Опря), голова МО партії «Рідне місто» Василь Гаврилюк вшанувати пам’ять генерал-хорунжого, головного командира Української Повстанської Армії, голови Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради та голови Проводу ОУН (від травня 1943 року) Романа Шухевича. Настоятель Храму Різдва Христового УПЦ КП о. Марат Цішковський провів поминальну панахиду.
У спільній молитві була віддана шана звитяжній боротьбі Романа Шухевича за незалежність Української держави. Викладачі історичного факультету вирішили згодом покращити облаштування прилеглої території та приділяти більше уваги вшануванню тих, хто в героїчній боротьбі гинув за Україну. Це, як ніколи, актуально у нинішній буремний час для нашого студентства.
Ольга Комарова,
гол. редактор газети.
Світлини автора