Марина Круть – відома бандуристка, яка сміливо та впевнено експериментує з народним інструментом і руйнує міфи щодо його архаїчності. За тендітними плечима дівчини вже безліч перемог і гран-прі, концертних залів і виступів. Сьогодні Марина Круть поділиться з нами своїми думками і планами на майбутнє.

– Марино, розкажи, будь ласка, де ти навчалася мистецтву гри на бандурі?

– Спочатку я навчалась у Хмельницькій дитячій школі мистецтв по класу бандури у високомайстерної викладачки та музичної мами Ковбасістої Марії Омельянівни. До сьогодні здобуваю освіту в Хмельницькому музичному училищі у свого бандурного батька Босенка Миколи Івановича.

– Чому ти обрала саме цей інструмент?

– Тоді це було рішення маленької дитини, яка хотіла грати на арфі. Як виявилось тоді, цей інструмент не викладався в школі, але попри все я вирішила займатись музикою і обрала бандуру. За всі ці роки я ні разу не пошкодувала про своє рішення, адже бандура це інструмент 21 століття, який має славне минуле і перспективне майбутнє.

– У тебе є безліч перемог, розкажи про деякі з них.

– Не люблю говорити про перемоги, я більше ціную досвід, ніж горджусь перемогами. За плечима багато конкурсів бандуристів. Із них 2 гран-прі та близько 7 перших місць. Найголовніша моя перемога – це перемога не над кимось, а над собою. Дуже важливо виходити з зони комфорту і робити те, чого боїшся.

– Ти нещодавно презентувала свій кліп. Це для тебе новий досвід?

– Так, кліп це новий етап у моєму житті. Він перший, але надіюсь не останній . Усе тільки починається .

– Наскільки я знаю, ти працювала за кордоном. Розкажи детальніше про це.

– Так, я працювала в Китаї. Нажаль, була без бандури, але думаю поїхати ще раз вже з інструментом. Дуже сподобалась країна і люди, із музикою там трохи проблематичніше, ніж у нас, проте артист там цінується дуже високо.

– У тебе дуже чуттєва авторська музика. Плануєш випустити власний альбом?

– Альбом – це підсумок моєї творчості за всі 4 роки. Я займаюсь музикою вже 11 років, проте пишу музику і виступаю із нею всього лиш останні чотири роки. Тому за цей період часу вже варто мати дебютну платівку.

– Як би ти оцінила стан сучасного музичного мистецтво в Україні?

– Це болюча тема. Із нею я стикаюсь щодня. У людей багато стереотипів щодо бандури . Я намагаюсь їх розвіювати і доводити протилежне. Думаю вже бодай когось я переконала і дала зрозуміти, що бандура – це інструмент майбутнього.

Наша нація буде швидше купувати різні речі в Інтернеті, але не музику. Музика важко продається. Українцям легше скачувати нелегальний і безкоштовний контент і не купувати музику на ITunes, наприклад. От тому музиканти мало заробляють. Можливо я песимістична в цьому плані, проте це мені зараз дуже болить.

– Бандуристи молодого покоління доводять, що бандура може звучати дуже сучасно. Як ти вважаєш, чи потрібно руйнувати міф про архаїчність народних інструментів?

– Дуже цікаве питання. До цього можна підходити по-різному. Я думаю, що в кожній справі повинна бути розумна межа. Навіть у використанні бандури в сучасній музиці межа теж є – потрібно розрізняти «шароварщину» і стиль.

– Ти вже випускниця музичного училища. Що плануєш робити далі?

– Далі – все тільки починається. Вільне плавання і життя, таке як воно є. У кожного з нас є різний шлях. У мене шлях – це бандура. Я в цьому бачу стадіони . Не вірите?! Переконаєтесь)

– Що ти побажаєш нашим читачам?

– Будьте мудрими. Сумнівайтесь, це дасть вам поштовх думати. Будьте щирі і єдні. Ніколи не дозволяйте байдужості підступитись до вашого серце. І головне – живіть на повну. Бажаю усім Добра !

Розмовляла Лілія Надвідна,
кореспондент газети