Мова науки постійно підживлюється, поповнюється з арсеналу буденної мови – звичні слова отримують нове змістове навантаження. Тому в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбувся круглий стіл на тему «Ранньомодерна Україна: проблеми термінології та уніфікації понятійного апарату».

21 травня учасників наукового зібрання привітав у конференц-залі ректор університету, професор Сергій Копилов. Цей науковий форум був проведений за ініціативи директора Інституту історії України НАН України, академіка Валерія Смолія. До організації заходу активно долучились і кафедри всесвітньої історії та історії України нашого університету. Модерували круглий стіл доктори історичних наук Валерій Степанков, професор К-ПНУ імені І. Огієнка та Тарас Чухліб, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Проведення такого наукового зібрання є справді доцільним, адже, за словами Сергія Копилова, це зумовлюється тим, що сьогодні фахівці історії спостерігають вдосконалення понятійного апарату. «На відміну від більшості європейських країн, вчені яких упродовж тривалого часу досить плідно розробляють і уніфіковують термінологію та понятійний апарат різних історичних епох, зокрема ранньомодерної доби, українські історики фактично долають перші кроки на цьому шляху у визначенні понятійного зрізу національного історичного процесу означеного історичного періоду», – зауважив Сергій Анатолійович. Також історик додав, що сучасний понятійний простір і мова науки несуть у собі ознаки часу. Потужною тенденцією сьогодення є інтелектуалізація мови. «Руйнуються предметна замкненість, дисциплінарні межі. Утворюються мультидисциплінарні галузі дослідження. Динаміка змін, своєрідна фільтрація нових понять в наукових практиках створюють певну розумову напругу між новими словами-поняттями та предметами або науковою думкою. Відтак смисл поняття корегується з процесом комунікацій, стає доступним або навпаки випадає з обігу як незручне інтелектуально негнучке. Звісно, ранньомодерна історія України як предмет дослідження перебуває в пульсуючому понятійному просторі».

На круглому столі були представлені доповіді багатьох провідних істориків сьогодення з Києва, Кам’янця-Подільського, Вінниці, Луцька та Одеси. Плідні дискусії, обмін думок учасників, які виникли в рамках круглого столу, допоможуть збагатити, суттєво доповнити та вдосконалити понятійний апарат ранньомодерної історії України. Проведення такого заходу, безумовно, свідчить про те, що дослідження і викладання історії в нашому університеті поставлено на якісно високий рівень.

Ольга Комарова,
гол. редактор газети.
Світлини автора