Сьогодні День народження святкує чарівна жінка, справжній професіонал своєї справи, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Людмила Миколаївна Марчук. Ми також завітали на кафедру, щоб привітати ювілярку.
– Коли Ви зрозуміли, що хочете стати викладачем?
– Мабуть, ще в школі. Хотіла вступати на кібернетичний факультет до Київської академії. Математику добре опанувала, а фізику могла не скласти на «добре» чи «відмінно», тому вирішила вступати на філологічний.
– Яким, на Вашу думку, повинен бути сучасний викладач?
– Насамперед сучасний викладач повинен цікавитися інноваційними процесами в галузі освіти, застосовувати нові технології в навчанні мови. Далі-інтелігентним. Філолог повинен бути освіченим, орієнтуватися в літературному просторі. І, мабуть, останнє – бути толерантним, тобто усвідомлювати , що люди є різні і кожного потрібно сприймати адекватно.
– Ви виховуєте майбутніх мовників та культурну еліту. Які надії покладаєте на своїх студентів?
– Ті студенти, котрі навчалися на «добре» і «відмінно», були переможцями лінгвістичних олімпіад, різних конкурсів, на жаль, не всі залишаються в Україні. Хочу відзначити Марину Зубик, яка посіла 2 місце на конкурсі з української мови імені Петра Яцика, зараз вона працює в дитячому садочку, аспірантку Зореславу Кашубу, яка виграла стипендію фонду Пінчука. Мабуть, завдання полягає не в тому, щоб вигравати конкурси, а в тому, щоб продемонструвати високий рівень знань з фаху, здобутих у справжній вищій школі, нема значення, де вона розташована – в центрі чи на роздоріжжі.
– Окрім викладацької роботи, Ви активно займаєтеся науковою діяльністю, відвідуєте конференції як в Україні, так і за кордоном. Розкажіть про це детальніше.
– Нещодавно разом із колегою Раїсою Козак я взяла участь у Міжнародній конференції у Вітебську (Республіка Білорусь). Найголовніше, що я зрозуміла, – це те, що рівень нашої науки не нижчий, ніж в інших країнах; досягненнями України цікавляться, але спілкуватися за кордоном доводиться англійською мовою, тому майбутнім студентам іноземну мову треба досконало знати. 19 жовтня в нашому університеті відкриту лекцію для студентів та викладачів проведе професор Вітебського державного університету, автор підручника з концептології В. Маслова. Тема лекції «Лінгвокультурний код як засіб пізнання світу і мови». Вона важлива як для філологів,так і для тих, хто хоче займатися наукою. Ми із задоволенням послухаємо шанованого лектора, адже в нашому виші буде вивчатися нова дисципліна «Лінгвокультурологія».
– Студенти знають Вас ще й як активну читачку й гарного знавця сучасної української літератури. Це Ваше хобі чи ще одна сфера роботи?
– Мабуть, це сфера роботи. Неможливо деякі мовні поняття та явища аналізувати без художніх текстів. Оскільки мої аспіранти працюють з різними текстами – постмодерними, текстами релігійного спрямування, то і я маю бути обізнана з ними.
– Чи важко поєднувати роботу викладача, науковця з посадою очільника кафедри?
– Якщо ти любиш свою роботу, то це неважко, це задоволення.
– Хто для Вас найбільший авторитет у мовознавстві?
– З сучасних дуже поважаю авторів багатьох наукових праць К. Г. Городенську, І. Р. Вихованця, Н. В. Гузар та ін.
Дякуємо Людмилі Миколаївні за бесіду, бажаємо успіхів та творчих злетів!
Христина Юхней, студентка ІІІ курсу
факультету української філології та журналістики
(спеціальність “Журналістика”), кореспондент газети