В одній зі своїх останніх архівних мандрівок мені випала нагода поспілкувалася в Києві з кількома дослідниками різних сфер гуманітарної науки. Один із них висловив цікаве міркування: «У чому сила історичного факультету Університету Огієнка? А саме у тому, що його викладацький колектив активно співпрацює з інститутом історії України НАН України. У вас відбувається не тільки обмін інформацією наукового характеру, проведення конференцій тощо. Провідні історики часто проводять цікаві тематичні зустрічі – і це дозволяє кожному студенту і викладачеві залишатися в постійному науковому тонусі. Така співпраця справді дуже ефективна».
По приїзду я дізналася, що 11 листопада на рідному факультеті з ініціативи деканату й за підтримки навчально-методичних центрів міського та районного управлінь освіти (голови – С. Морозюк і Н. Желізник) буде проведено науково-методичний семінар «Актуальні питання ІІ Світової війни в шкільному курсі історії України». Зважаючи на актуальності теми зустрічі я із задоволенням відвідала цей захід.
Перед присутніми вчителями міста та району, аспірантами, магістрантами й студентами виступив д.і.н., професор, завідувач відділом історії України Другої світової війни інституту історії України НАН України Олександр Лисенко (м.Київ). Уже третій рік поспіль Олександр Євгенович викладає у нашому університеті.
«Є цілий ряд тем вітчизняної історії, які, на нашу думку, є доречним постійно обговорювати, або принаймні створити для усіх охочих можливості безспосереднього діалогу з фахівцем таких питань. У 90-х роках ХХ ст. і в 20-х роках ХХІ ст. відбулися значні методологічні зміни в контексті вивчення історичної науки. Змінюються підходи до вивчення історії. Сьогодні дещо по-іншому розглядається більшість історичних фактів, подій, явищ, процесів. Усталені концепції набувають нового трактування», – підкреслив на початку зустрічі к.і.н., доцент, декан історичного факультету Володимир Дубінський.
Було розглянуто нові методологічні засади й наукові студії щодо оцінки подій ІІ Світової війни, умов її розв’язання та наслідків, новітніх методів наукового дослідження, що використовуються сьогодні та питання ролі усної при вивченні місцевої історії. Науковець відповів на всі запитання, які йому ставила аудиторія. Модерував семінар завідувач кафедри історії, д.і.н., професор Анатолій Філінюк.
«Нам потрібно залишати у своїй історії речі, які пов’язані з перемогами, адже у нас їх було дуже і дуже мало. Якщо ми відмовимося від цієї сторінки перемог і звитяг, то взагалі усе втратимо. Потрібно добре обдумувати нововведення в гуманітарних сферах. Сторінки історії, пов’язані з етнічними, конфесійними проблемами та з історичною пам’ятю – це дуже делікатні речі, з якими не можна працювати молотом і сокирою. Тут потрібно під умовним мікроскопом робити «нейрохірургічне» втручання. Якщо на цій ниві перед нами понад 70 років працювали інші історики, то неможливо історію Другої Світової війни перекроїти за 7 місяців. Можна повісити інші таблички, переіменувати вулиці зачепити цим свідомість усіх людей не вийде – вони тільки стануть негативно налаштовані від надто різких кроків. Надто різка революція свідомості рано чи пізно виплескується у такі події, що трапилися на Донбасі. З «донбасами» у голові кожного з нас потрібно дуже довго працювати», – зауважив Олександр Лисенко.
На перспективу було досягнуто домовленість про розширення співпраці між науковцями вишу та вчителями міста й району. Питання методології історії та різні аспекти навчального характеру справді гарно розкриваються у такому діалозі представників академічної науки та учителів середніх шкіл.
Ольга Комарова, аспірантка
історичного факультету,
гол. редактор газети.
Світлини автора