Нещодавно на «Громадському Телебаченні» (Громадське Поділля TV) стартував новий культурний проект «Хронікер». Ми поспілкувалися із його ведучою Лілією Петрук, випускницею нашого університету, та дізнались про всі таємниці з перших уст.
Ліліє, як виникла ідея створення проекту «Хронікер»? Хто або що вас надихнуло?
Насправді проект «Хронікер» як Інтернет-видання виник давно. Це була моя залікова робота вже й не пам’ятаю з якого предмету. Але точно зі сфери онлайн-журналістики. Потрібно було спершу створити власну газету, а потім залити весь її матеріал на самостійно розроблений сайт. У той час я працювала в газеті “Фортеця” і вела культурну сторінку, бо мене ця тематика цікавила. А оскільки мала певний накопичений матеріал і технічну базу – вирішила продовжувати працювати над сайтом.
Спочатку ця справа давалася мені важкувато. Треба було в буквальному сенсі щогодини, щодня доводити, що ресурс гідний називатися Інтернет-виданням. Для цього – оперативно висвітлювати події, змінити підхід до подання фотографій, розширити тематику (з культурної до спортивної, соціальної, освітньої), постійно оновлювати контент. З часом портал культури і мистецтва знайшов своїх читачів, мав постійних відвідувачів і навіть потрапляв у топ-видачі пошукових систем.
Що трапилось далі із першою версією сайту?
З швидким ростом курсу долара пріоритети довелося змінювати. Оскільки плату за домен і хостинг ніхто не відміняв, а “Хронікер” існував лише на ентузіазмі й не приносив навіть мінімального заробітку, я змушена була «заморозити» проект у тому форматі, в якому він функціонував до цього. А щоб робота не пропала – створила однойменну групу ВКонтакті. Тут є обмеження в якихось технічних моментах, зате простіші вимоги до публікацій.
Зовсім нещодавно команда «Громадського телебачення Поділля» запропонувала об’єднати наші зусилля. Так з’явився проект “Громадське. Хронікер” (http://podillya.tv/category/khroniker), завдяки якому у “Хронікера” відкрилося друге дихання.
Яка мета вашого проекту?
Якщо говорити про теперішній проект, то, звичайно, це – консолідація зусиль і можливостей «Громадського телебачення» та “Хронікера”. Завдяки «Громадському» тепер є нагода подавати матеріал не тільки в жанрах репортажу, звіту чи фоторепортажу, але й відеоінтерв’ю, відеокоментаря та відеорепортажу. І для мене особливо важливо, аби аудиторія, яку мав “Хронікер” раніше, знову повернулася. Хочеться, аби люди проявляли інтерес до образотворчого мистецтва, літератури, музики. А не витали лише в світі інтриг, політики та брудних новин.
Чи стикались ви із якимось труднощами під час реалізації цього проекту?
Треба прояснити: є сайт “Хронікер”, який не оновлюється вже рік (є, правда, одна оригінальна ідея відродити його, але поки що про неї рано говорити). А є проект “Громадське. Хронікер”, якому всього два тижні. Коли я працювала над Інтернет-виданням, труднощів було багато. Але пов’язані вони були або з відсутністю часу на наповнення контенту, або з фінансовими можливостями.
Зараз же мені доводиться відкривати для себе світ тележурналістики. І він абсолютно відрізняється від паперової. Але головне – бажання. Усього іншого можна навчитися. До того ж, якщо те, чим ти займаєшся, тобі подобається.
З ким ви співпрацюєте? Хто, зокрема, займається наповненням контенту сайту?
Команда «Громадського телебачення» – це молоді, але амбітні люди, які прагнуть розвивати онлайн-телебачення як медіа майбутнього. Їхній підхід до подання інформації – «з перших уст»: жодної упередженості, суб’єктивності, заангажованості та однобокості у висвітленні новин.
Хто фінансує цей проект? Чи є, можливо, якась допомога від спонсорів?
Поки що колектив «Громадського» вирішує всі питання власними силами й також працює на ентузіазмі. Але сподівається розвивати свій ресурс, зокрема в технічному плані, завдяки участі в грантових проектах.
Які плани на наступний рік? Чи плануєте розширювати тематику програм?
Першим нашим спільним із «Громадським» проектом стало інтерв’ю із відомим харизматичним українським письменником, громадським діячем, журналістом, волонтером Сергієм Пантюком. Надалі плануємо розмови з іншими цікавими людьми. Звичайно, висвітлюватимемо мистецькі події, соціальні акції, які проходитимуть в місті. Про якісь далекі плани ще рано думати. Спершу треба заробити довіру і прихильність відвідувачів. А далі буде видно.
ДО РЕЧІ
“Хронікер” – незалежне Інтернет-видання Кам’янця-Подільського, розраховане на інтелектуальну аудиторію, котра цікавиться мистецтвом свого міста. Ознайомитись із матеріалами проекту можна за посиланням: http://www.hroniker.net/. Пропонуйте власні теми або матеріали за електронною адресою: lilumary@mail.ru.
Юлія Боднар, студентка ІІІ курсу
факультету української філології та журналістики