Дівчата в українському вбранні повторюють вітальні слова. Студенти в холі беруть мобілки та налаштовують камери. Нарешті після довгих хвилин очікування 23 вересня у стіни Кам’янець-Подільського коледжу культури та мистецтв завітали довгождані гості. Новоприбулі загадково усміхаються, приймають коровай на рушнику і щось невпинно “шваркочуть” своєю, французькою. В цей момент загадки ховаються не лише в їх посмішках… Тільки-но мандрівники ступають на сцену, вуаль таємничості спадає.
Оксана Косовська, українка від народження, котра зараз проживає у Франції, розпочинає виступ із короткої розповіді.
- Ми аматорський хор «Франкослава», який прибув до вас із маленького містечка Тулуза. Всього в колективі співає тридцять осіб та вдалося приїхати тільки сімнадцятьом учасникам. “Різношерстий” зібрався контингент. Наймолодшому співакові 21 рік, а найстаршому – 70. Наш колектив був заснований 20 років тому. Молода француженка Ніколь зустріла парубка Володимира. Їхні почуття та любов до музики дали початок хору, який сьогодні гастролює по всій Європі. У нашому репертуарі є французькі, білоруські, чеські, словацькі, болгарські, литовські, російські та, звичайно, українські пісні. Ми бували у Києві, Харкові, Одесі…
З’ясувалося, що колектив вперше в Кам’янці-Подільському. Причин для відвідин було кілька. Перша по’вязана з учасницею хору, Оксаною Косовською. Співачка двадцять років назад закінчила коледж культури та мистецтв і вирішила відвідати навчальний заклад. Друга причина – бажання французів побачити й відчути справжню Україну, з її плюсами та мінусам, з сільським та міським колоритом.
Після невеличких підготувань хормейстер Марія-Сюзанна Деброй дала знак співакам і дійство розпочалося. Звучала популярна французька пісня «Під небом Парижа» і ще кілька невідомих широкому загалу пісень. У залі панувала тиша, коли розливалися дивні мотиви болгарської пісні. Незвична суміш звуків притаманних східній культурі, українських елементів та чужих заполонила слухачів. Українські пісні «Щедрик» і «Пасла дівка лебеді» в устах французького колективу звучали зовсім інакше. Заворожували звуки «Господи помилуй». Зачепили за живе мотиви «Степом…». Змусив заспівати навіть зал запал «Розпрягайте хлопці коней». Остання пісня зчинила неабиякий фурор. Студенти активно підспівували, аплодували стоячи та просили на біс, але колектив «Франкослава» поспішав до іншого закладу.
Французи в українському строї ввійшли до музичного та мистецького корпусу педагогічного факультету КПНУ ім. Івана Огієнка. Після коротких привітань відразу рушили на сцену. Аудиторія уважно слухала іноземних гостей, із запалом та трепетом реагувала на кожну композицію. Наприкінці виступу викладачі кафедри музичного мистецтва подарували «Франкославі» диск із авторськими композиціями та книгу. У відповідь Ніколь Соварі (засновниця колективу) подарувала нотну партитуру «Господи помилуй». Адже саме ця пісня отримала найбільше захоплених відгуків у слухачів. Також пані Ніколь почала розпитувати про Леонтовича та його за’язок із Кам’янцем. Особливо жінку цікавило, чи ще проводять конкурс імені Леонтовича. Коли француженка почула схвальну відповідь, одразу запитала, коли і де можна на нього записатися. Ще довго французькі гості розмовляли із викладачами кафедри. Мандрували стінами, де, можливо, бував Леонтович, слухали розповіді про його життя у Кам’янці. Насамкінець зустрічі вони запевнили всіх, що обов’язково повернуться в це казкове місто, де народжується та живе дух справжньої української музики.
Текст та фото: Ольга Фортельна