Під такою назвою 25 жовтня 2019 року в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася перша Міжнародна наукова конференція.
Організатори заходу – Сергій Копилов, ректор К-ПНУ імені Іана Огієнка, доктор історичних наук, Іван Конет, проректор із наукової роботи, Алла Хоптяр, декан факультету іноземної філології, Семен Абрамович, завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства.
Розпочалася конференція з пленарного засідання в конференц-залі Кам’янець-Подільського національного університету. На конференції розглядали проблеми дослідження полоністики в Україні, питання історії та культури України в польській літературі, а також обговорювали творчі здобутки представників «української школи» в польській літературі та особливості використання творчих методів польських письменників.В роботі конференції взяли участь представники з університетів України та Польщі, а саме: викладачі Чернівецького національного університету Імені Юрія Федьковича, Варшавського університету, Жешувського університету та університету імені Миколи Коперника.
Вступне слово виголосив ректор університету Сергій Копилов. Він розповів про початки дослідження галузі полонознавства на Поділлі, наголосив на значенні полоністики для української та польської культури. У своїй промові він зазначив, що за задумом першого ректора нашого університету Івана Огієнка цей заклад був «українським по духові й устроєві, а наша мета – науковий досвід і виховання молоді». Сергій Копилов вважає, що науковий досвід потрібно поширювати й у галузі полоністики.З доповіддю на тему «Польське письменництво України у форматі національної самоідентифікації» виступив завідувач кафедри слов’янської філології та загального мовознавства, доктор філологічних наук Семен Абрамович. Професор розпочав свій виступ із подяки організаторам заходу і гостям із Польщі, котрі прибули на конференцію. Семен Абрамович презентував своє бачення проблеми методології вивчення полоністики. Йшлося про розвиток польської культури на теренах України, зв’язки польської та української літератури, питання самосвідомості українських поляків, герменевтичний та компаративістичний метод дослідження літератури.Доктор історичних наук Стефанія Баженова акцентувала увагу на історичному аспекті розвитку польської літератури. Тема її доповіді «Історія України та її культури в творчості представників «української школи» в польській літературі». Професорка розглянула головні причини появи «української школи» тенденції її розвитку. Об’єктом дослідження були також відомі постаті польської літератури, котрі висвітлювали історичні події на теренах України та Польщі. Стефанія Баженова відзначила важливість впливу історичних умов на розвиток польської літератури, а саме революційних подій XIX століття.Наступним до слова запросили Анджея Бонусяка – директора Інституту історії Жешувського університету. Доповідач представив свою точку зору з приводу ролі полоністичних досліджень для польського середовища й зосередив увагу на важливості значення досліджень у галузі полонознавства в Україні.
Про творчий метод польського письменництва йшлося в доповіді Марії Чікарьової, доктора філософських наук і кандидата філологічних наук. Професорка аналізувала творчість Бруно Шульца. Особливу увагу доповідачка звернула на пейзажні образи в оповіданні «Серпень» («Цинамонові крамниці»). За словами Марії Чікарьової важливе місце у творчості письменника посідає міфологічна і гастрономічна складова. Здебільшого, це відображено в образах і символах, які використовує Шульц під час описів пейзажів нашого краю.Загалом виступи доповідачів були максимально змістовними та пізнавальними. Учасники конференції отримали чудову нагоду поринути у світ полоністики з усіма її мовними, літературними, культурними та історичними аспектами й перейняти міжнародний досвід досліджень у цій галузі. Сподіваємося, що надалі проведення таких конференцій стане гарною традицією в нашому університеті.
Олена Валяровська, студентка третього курсу
факультету української філології та журналістики