Межа, як свідчать словники, – це закінчення, допустима норма дозволеного, лінія поділу. А вислів «провести межу» означає відокремити певні речі як не рівнозначні за сутністю, значенням та ін.

27 лютого учасники студентського Ораторського клубу визначали межі толерантності та межі літературної української мови.

Засідання трохи відрізнялося від попередніх: по-перше, передчуттям весни, по-друге, полемічністю (адже вибрані теми належать до актуальних і гострих у сучасному соціумі), по-третє, відсутністю змагальності між ораторами (каюся, одним із них була керівниця клубу).

Що таке толерантність? Як розмежувати толерантність і терпимість, уседозволеність, дурний смак у мистецтві? Такі запитання підготувала для аудиторії Ольга Паламар, працівниця відділу міжнародних зв’язків, аспірант. Виступ креативної дівчини стосувався проблем присудження премії Оскар, критеріїв визначення найкращих стрічок. Ольга постійно переглядає конкурсні фільми й саму церемонію нагородження, тож розповіла слухачам про немотивовані, на її думку, претензії журі до кольору шкіри деяких героїв. Зазначила, що К. Проппер переконаний в існуванні парадоксу толерантності: «Необмежена толерантність призводить до зникнення толерантності». Зацікавила аудиторію й інтерпретація гомерівського Ахілла з «Ілліади» – з’ясувалося, він був афроамериканцем (фільм Troy: fall of city). А тепер уявіть здивування Афіни, яка в першоджерелі «ставши за Ахіллом, до кучерів русих торкнулась». Така ж історія із Зевсом, диснеївською «Русалонькою», «Королем Левом» та ін. Присутні дізналися про претензії до фільму «Чорнобиль», у якому (жах!) не було жодного темношкірого героя, і навіть до відомих брендів GUCCI та PRADA, які нібито використовують у своїх виробах «блекфейс».

Наприкінці Ольга продемонструвала та прокоментувала уривок із церемонії нагородження премією «Оскар», коли стався казус: ведучі переплутали переможців – замість «La La Land» першу премію взяв фільм «Moonlight». І чому б це?

Слухачі відзначили інформативність, доступність і логічну структуру виступу, продуману презентацію. Ользі як ораторові притаманні вільне володінням матеріалом, уміння підтримувати контакт зі слухачами, виправдана жестикуляція та виразна міміка. Щоправда (як зазначив таємний поціновувач ораторського мистецтва, котрий завітав на це засідання), надмірне захоплення дівчини своїм виступом подеколи призводить до поспіху й відтак – незрозумілості висловлювань. Але хто ж не грішний?

Тетяна Білоусова вкотре торкнулася питання про суржик (від стар. сурожь – суміш різних зерен із житом) і наголосила, що в Україні суржиком називають суміш української з іншими мовами, переважно з російською. Вона повідомила, що такі явища існують і в інших країнах (трасянка в Білорусі, жуаль у Франції, патва на Ямайці та ін.). Причини, сфери поширення, наслідки та перспективи суржикізації мовлення різні – як об’єктивні, так і суб’єктивні. Тетяна Павлівна схарактеризувала основні прояви ознаки суржику на звуковому, словесному та граматичному рівнях, проілюструвала розповідь численними прикладами, що викликали пожвавлення в аудиторії. Слухачі мали змогу ознайомитися з мовною картою України та інфографікою щодо запитів у Вікіпедії, мови фільмів у прокаті та провідних телеканалів у прайм-тайм, українських пісень на радіо тощо. Поговорили про штучні мови, створені шляхом міксування (есперанто), згадали легенду про Вавилонську башту.

Учасники зустрічі пройшли створений на Радіо Свобода тест щодо розпізнавання суржикових елементів та впевнилися, що виокремити ці елементи не так вже й просто. Спробуйте й ви знайти ненормативні слова та форми в реченнях. Спочатку елементарне: 5 гривень здачі і ваш білєтік. Вийдете на слідуючій остановці, за углом. А тепер не таке очевидне: У традиційній сім’ї обов’язки чоловіка – влада і контроль, прийняття основних рішень, емоційна підтримка дружини. Або: Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

Якщо ви хочете знати правильні відповіді, погоджуєтесь із прикінцевим закликом засідання “Суржик – не вирок! Просто говори українською”, тоді вам до нас! Разом долатимемо межу невпевненості, незнання, страху перед публічним виступом.

Наступне засідання студентського Ораторського клубу відбудеться 19 березня о 16:00 в аудиторії № 206 головного корпусу університету.

Тетяна Білоусова, керівниця студентського Ораторського клубу