Україна переживає один із найважчих періодів своєї історії. До зброї стали всі, хто в мирний час був найзапеклішим пацифістом. Однак сучасна війна – це не тільки снаряди й вибухи. Споконвіку підступний і заздрісний ворог-сусід атакує нас з усіх фронтів, один із яких – інформаційний. Щоб розібратись у хаосі фейків, маніпуляцій, провокацій тощо, треба оперувати інтелектуальною зброєю – знаннями, щоб уміти аналізувати, інтерпретувати, порівнювати, бажано володіючи кількома мовами. Тому навіть упродовж вимушених канікул студенти-англійці продовжують навчатись.

Дякуємо фулбрайтівській стипендіатці Вінстон Пеннібеккер, яка не припиняє проводити засідання клубу англійської мови, активізує студентів до вдосконалення мовленнєвих навичок через обговорення актуальних проблем. Серед тематики дискусій – роль знаменитостей у війні, громадянська позиція і зона комфорту; не обходиться без кепкування з «рускаго ваєнного карабля» та суцільного страху й політичного мороку, у якому й зараз живуть московити, що на власному досвіді відчула Wyn, проживши чотири місяці в російському Ярославлі.

На жаль, не всі студенти зараз мають доступ до якісного інтернету, однак це тимчасові труднощі. Найголовніше інше – наші вороги бояться сильної України, вони хочуть бачити її обмеженою й покірною, якою є рабська путінська росія. Але неможливо здолати того, хто впевнений у своїй силі – силі своєї зброї, свого духу, своїх знань.

Принагідно, через нашу самовіддану колегу Вінстон Пеннібеккер висловлюємо щиру вдячність урядові й народу Сполучених Штатів за всеохопну підтримку й допомогу в цій війні світла й темряви. Світло обов’язково переможе, про що майже століття тому аксіоматично заявив назвою одного зі своїх найпопулярніших романів американський письменник – нобелівський лауреат Ернест Гемінґвей: The Sun Also Rises («І сходить сонце»).

кафедра англійської мови