Студенти К-ПНУ продовжують підтримувати бойовий дух наших захисників своїми поезіями.
У рубриці “Світ поетичного слова” пропонуємо вашій увазі патріотичні поезії студентки 2 курсу навчально-наукового Інституту української філології та журналістики Анни Охоцької та студентки 2 курсу природничо-економічного факультету Олександри Данчук.
* * * * *
Анна Охоцька, студентка 2 курсу навчально-наукового Інституту української філології та журналістики
Вони ті, чиї душі міццю палають,
Вони ревно Вкраїну обороняють,
Їх слава відлунням по світу гуляє,
Пишаймося тими, хто нас захищає!
Для них не існує страху чи вагання,
Вони відбивають усі зазіхання.
У їхніх серцях непоборність вирує,
Надія і віра їм сили дарують.
Не можна здолати того, хто кохає,
Хто думкою й серцем свій край обіймає,
Хто подих останній ладен віддати
За мир в Україні. Того не здолати!
Ми вітер нестримний в степу осідлаємо,
Ми землю ворожу навпіл розламаємо!
Ми – діти свободи, не буть нам рабами –
Це клятва незламна, змережена віками.
* * * *
Олександра Данчук, студентка 2 курсу природничо-економічного факультету
А дощ – він змиє всі твої сліди,
Ворожий кате, на землі Вкраїни.
Тобі додому більше не дійти,
Ворота в пекло-шлях твiй то єдиний.
Умиє Батьківщина шрами всі,
Руїни відбудує, і заквітне
Її незламна воля навесні.
За нас зрадіють ті душi вмерлих бідні.
Вiд танків скоро заростуть рови,
Ракети смерті не будуть нестися.
А дощ… А дощ – вiн змиє всі сліди,
I справжнє щастя не буде верзтися!