Сьогодні ми поспілкувалися з Анастасією Отвіновською – студенткою 2 курсу факультету української філології та журналістики, яка навчається за освітньою програмою «Реклама та зв’язки з громадськістю». В інтерв’ю Настя зізналася, чому обрала саме фах рекламіста, розповіла про свої успіхи та досягнення, а також поділилася планами на майбутнє.
- Чим ти керувалася, обираючи майбутню професію?
Я ще змалку любила перебувати в постійному русі: танцювала, співала, малювала. З дитинства я вирізнялася з-поміж інших, бо вже тоді була креативною, з нестандартним мисленням творчою дівчинкою. Я не могла похизуватися тим, що володію надто високим аналітичним складом розуму, зате я завжди знала, що моя майбутня професія буде сповнена оригінальності та винахідливості. Саме через ці якості я й обрала професію рекламіста та РR-фахівця.
- Навчаючись уже другий рік в університеті, ти отримала нові навички і знання, чи вдалось тобі їх застосувати на практиці? Якщо так, то які саме?
Завдяки лекційним і практичним заняттям і тим знанням, які я отримую в стінах університету, сьогодні я працюю за фахом – контент-менеджером і копірайтером у місцевій рекламній агенції. Зокрема, до моїх професійних обов’язків входить: написання рекламних текстів, робота з дизайном, створення візуалу, підбирання й редагування матеріалів відповідно до тематики сайту, стеження за актуальністю інформації на веб-сайті, корегування тем, стеження за цензурою, видалення спамів. На першому курсі за освітньою програмою було передбачено проходження практики з рекламної діяльності, під час якої ми мали змогу глибше ознайомитися із структурою рекламного ролика, їхньою концепцією, вчилися самі виготовляти рекламні ролики. Я представила К-ПНУ ім. Івана Огієнка на III Молодіжному фестивалі соціальної реклами «Інший погляд», що відбувся на базі Національного університету «Одеська юридична академія». На фестивалі моя робота на тему: « Проти насилля» була визнана кращою в номінації «Стоп насилля». Для мене такі невеличкі перемоги є дуже важливими і необхідними для подальшої реалізації.
- Як тобі вдається поєднувати роботу і навчання?
Інколи через брак часу не встигаю елементарно виспатися. Звісно, це виснажує і знесилює. Але коли я читаю повідомлення від свого роботодавця «Молодець! Ти написала такий крутий текст», одразу ж з’являються і сили, і бажання, працювати, щось творити, і навіть час. А коли я приходжу до університету, відповідаю на семінарських заняттях й отримую за це схвальну оцінку, це також мене мотивує робити гарні справи. Я чудово розумію, що якщо я в майбутньому хочу отримувати гідну заробітну плату й обіймати високу посаду, – то для цього мені потрібно багато працювати, постійно підвищувати свій професійний рівень, цікавитися новинами, використовувати у своїй роботі інноваційні технології.
- Як попри таку зайнятість ти проводиш вільний час і яким хобі надаєш перевагу?
Зрозуміло, що мені часто не вистачає часу, щоб відпочити від рутинної буденності. Але коли знаходиться все ж таки той довгоочікуваний вільний час, я використовую його з максимальною раціональністю, щоб встигнути зробити якомога більше.
А якщо говорити про хобі, то окрім того, що я пишу рекламні тексти, я ще й займаюся handmade, тобто виготовляю мило, листівки, фруктові букети на замовлення. Також обожнюю читати і малювати, бо це мене заспокоює.
Мої плани на майбутнє – не розповідати про них. Жартую, звісно. Моїй найулюбленішій газеті привідкрию завісу. В подальшому не хочу зупинятися на досягнутому, хочу далі розвиватися у сфері реклами, бо, як відомо, – вдосконаленню немає меж. Також хотілося б не тільки писати тексти, створювати якісний візуал, але й передавати свій досвід іншим, навчати інших робити цю справу майстерно й винахідливо.
Ірина Піць, студентка 2 курсу
факультету української філології та журналістики