Стипендіальна програма від уряду Польщі «Studium Europy wschodniej»

Стипендіальна програма від уряду Польщі «Studium Europy wschodniej»

Поділитися!

Рішенням конкурсної комісії Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету аспірант кафедри всесвітньої історії Дмитро Бабюк (науковий керівник Сергій Копилов, доктор історичних наук, професор, ректор) проходив десятимісячне наукове стажування в одному з наших партнерських ЗВО – Жешувському університеті (https://www.ur.edu.pl/). Воно відбувалося в межах стипендіальної програми уряду Республіки Польща для молодих науковців. Дмитро Бабюк розповідає про своє стажування та ділиться враженнями.

«Історія програми почалася для мене з анонсу відділу міжнародних зв’язків, де  розповідали про «Studium Europy wschodniej». Взяти участь мені порадили знайомі. Я написав мотиваційний лист, прикріпив дані про себе, а також повідомив тему своєї дипломної роботи та її обґрунтування. Надіслав та забув, тому що не мав дуже великих сподівань на перемогу. Згодом, приблизно через місяць, я отримав повідомлення, що проходжу в наступний етап відбору: потрібно їхати на співбесіду в польське консульство у Львові. День і точний час мені повідомили. Співбесіда відбувалася у вільному форматі польською мовою –  я розповідав про своє майбутнє дослідження. З’ясувалося, що один із членів комісії багато років тому відвідував Кам’янець, тож захотів ще почути цікаві факти з історії міста. Загалом співбесіда минула цікаво, непомітно затягнулась у часі. Залишаючи консульство, я вже був упевнений, що все вдасться. Невдовзі справді отримав запрошення.

Програма стартувала 1 вересня з підготовчих курсів з польської мови у Варшавському університеті, які тривали місяць. За цей час ми отримали сертифікати на безкоштовну купівлю книг у книгарні. Також після курсів залишалося достатньо часу на прогулянки та роботу в архівах. Упродовж місяця була нагода послухати пізнавальні лекції відомих науковців в університеті та відвідати міністерство закордонних справ. Тут теж були цікаві лекції та не менш захоплюючі дискусії з посадовцями.

1 жовтня ми отримали направлення до університетів, у яких проходитимемо стажування. Мій – Жешувський університет, у якому мав вивчити десять дисциплін за один академічний рік як вільний слухач. Я міг самостійно обирати курси та формувати розклад і лекцій, і практичних занять. Обов’язковими були піврічні курси з польської мови, а  кожного семестра потрібно було написати один реферат польською мовою та до вказаної дати здати залікові листи з підписами викладачів та наукового керівника.

 Моїм науковим керівником було призначено доктора Томаша Косєка, який володів українською мовою. Спочатку ми нею і спілкувалися, але поступово перейшли на польську. Більшість моїх занять відбувалася у групі істориків, з якими ми щиро потоваришували. Взагалі в Жешуві я був вражений ставленням викладачів до українців. Коли дізнавалися, що я з Кам’янця – пропонували покавувати.

Упродовж навчання мені вдавалося подорожувати іншими містами, вивчати архіви та збирати потрібні матеріали. У зв’язку з карантином навчання було переведено на дистанційну форму: достатньо було мати інтернет, щоби продовжувати слухати лекції вдома. За цей час була гарна нагода сконцентруватися на основному – написанні дипломної роботи (50 сторінок тексту польською мовою) з теми, яку ми з науковим керівником професором Сергієм Копиловим подавали ще на початку конкурсного відбору – «Fotografia w życiu społeczno-kulturalnym Kamieńca Podolskiego w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku». За час дослідження робота з 50 сторінок збільшилася до 108 з цікавими архівними фотографіями та новими даними, уперше введеними до наукового обігу. Захист робіт мав відбуватися у Варшаві, але, зважаючи на умови пандемії, було вирішено провести його онлайн. Короткий виступ про результати роботи та відповіді на запитання членів комісії  були винятково польською мовою. Мій захист був успішним, тож після заповнення всіх необхідних документів залишилося тільки дочекатися свого диплома.

Стажування в Жешувському університеті стало для мене важливим і цінним досвідом, адже мав змогу ознайомитися з польською культурою та наукою, способом життя в цій країні, спілкуватися з багатьма цікавими людьми, відвідувати різні міста та працювати в архівних установах і бібліотеках, де й вдалося відшукати чимало архівних матеріалів для подальших наукових досліджень. Сподіваюся, що моя співпраця з університетом у Жешуві буде продовжуватися й надалі».

 

Відділ міжнародних зв’язків

За інформацію аспіранта кафедри всесвітньої історії Дмитра Бабюка