Чергове засідання студентського Ораторського клубу: продовжуємо дивувати

Чергове засідання студентського Ораторського клубу: продовжуємо дивувати

Більше двох років існує студентський Ораторський клуб. Але як будь-яка «жива» справа, він шукає нових форм розвитку.

Ось і цього разу дружна команда вирішила з’ясувати, що таке «власне бачення проблеми». Обрати одну тему на всіх – і подивитися, як її розкриватимуть різні люди.

Тема для дискусії – «Наша сучасність – новий печерний вік». Чому? Тому що вона досить широка, містка, передбачає безліч інтерпретацій, провокаційна і незвична.

Чергове засідання клубу було поєднане з підсумковим практичним заняттям із вибіркової навчальної дисципліни «Мовленнєва комунікація» (група Pol1-b20).

Довідково: мовленнєва комунікація, на відміну від інших видів спілкування (з опорою на кольори, запахи, дорожні та інші знаки, жестикуляцію, міміку, погляд тощо), реалізується за допомогою мови, побудована на внутрішніх законах і керована певною системою усталених культурних норм.

Отже, студенти отримали завдання і час на підготовку виступів. Була умова: ні з ким не радитися, не обговорювати нюанси, до часу не розповідати про свій варіант висвітлення теми. І що ж у результаті?

Презентуємо ознаки «сучасного печерного віку» з позиції першокурсників (лише особисті думки!):

  1. Агресивність людей, брак дипломатичності, дефіцит живого спілкування, замкненість, штучне обмеження доступу до певних видів інформації (так вважає Володимир Бабійчук).
  2. Невиправдані страхи, недостатня увага до розвитку мови загалом і риторики зокрема, інфантильність (Владислав Михайлюк).
  3. Дефіцит емпатії, зв’язок комп’ютерних графічних символів із наскельними малюнками, несамостійність міркувань, мінливість світогляду (Дмитро Семенишен).
  4. Бажання «зачинитися у своїх печерах», зависання у власних гаджетах, штучна відстороненість людини від світу, домінування зображень над словом, брак жорсткої відповідальності за свої висловлення та дії у віртуальному просторі (Валерія Сіднюк).
  5. «Розмивання» особистості, епідемія інфовірусів, відсутність ініціативності, невміння знаходити у мережі якісний контент (Діана Місюра).
  6. Самотність сучасної людини, домінування візуальної інформації – символів, гіфок, смайликів та інших знаків (Наталія Гриб).
  7. Споживацьке ставлення до природи, особливо тварин, недостатність ефективних екологічних рухів, природозахисних організацій та розвиненого екологічного законодавства (Віра Гаврилюк).

Апокаліптична картина? Так, дещо гнітюча… Мабуть, студенти мало знають про позитивні риси печерних людей і спокуси кам’яного віку, а в своїх судженнях враховують лише негативну конотацію ідіоми «печерний вік». Утім, певна частина правди в їхніх висновках є.

Щодо якості виступів: від блискучих, підкреслено діалогізованих, вдало унаочнених, логічних і обґрунтованих – до скромних, невпевнених, поверхових… Тому і відгуки про них були різні, щоправда, завжди доброзичливі. Адже всіх присутніх єднало розуміння важливості ефективного спілкування і бажання вдосконалювати свої навички, надалі набувати цінних мовленнєвих компетентностей.

Бажаємо членам клубу легкого та вдалого завершення навчального року, гарного літнього відпочинку. До нової зустрічі у вересні!

Тетяна Білоусова, керівник студентського Ораторського клубу