Здобувачі вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка взяли участь у конкурсі з написання «Кавової легенди Кам’янця-Подільського», організованому Департаментом гуманітарної політики Кам’янець-Подільської міської ради.

16 листопада завідувач відділу туризму департаменту гуманітарної політики Тетяна Овчарук та головний спеціаліст відділу туризму департаменту гуманітарної політики відзначили Катерина Кожухар найкращих учасників, які написали креативні легенди, серед них студенти К-ПНУ: студент спеціальності 242 Туризм Роман Дудченко, студентка спеціальності 241 Готельно-ресторанна справа Олена Бучинська, студентка спеціальності 241 Готельно-ресторанна справа Людмила Підпенько. Щиро вітаємо їх та бажаємо творчого натхення!

Сподіваємось на подальшу співпрацю з Департаментом гуманітарної політики продовжиться і в майбутньому. Разом до ПЕРЕМОГИ!!!

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

Пропонуємо до вашої уваги легенду одного з переможців.

«Без чого будь-яка людина не може уявити свій ранок ? Щодня люди прокидаються, снідають, йдуть на роботу, спілкуються з рідними і друзями, подорожують і навчаються, але є дещо, що може доповнити усе це. Напевно будь-яка людина не може уявити свій день без кави. Але чому саме вона? Рідко хтось задумується над цим, як і над тим звідки вона взялась, а навіщо? Якщо можна просто споживати її у затишній кав’ярні. Відчувати цей приємний запах і слухати останні новини свого друга. Коли люди говорять про неї завжди на думку спадає якесь європейське місто з його вузенькими вуличками, старовинною архітектурою, маленькими, але затишними кав’ярнями, та з чого все ж таки все починалося? Звідки Європа отримала цей чорний еліксир бадьорості і кофеїнової залежності?

Виявляється, що вона прийшла до нас зі сходу, а конкретніше з Османської імперії. У XVII ст. вона була однією з найбільших імперій в світі і простягалася від Близького Сходу аж до Східної Європи.

Україна також була певний час під її окупацією. У невеличкому містечку під назвою Кам’янець, який має на своїй території неприступну фортецю вони засіли на довгі 27 років. І хто б міг подумати, що у невеликому місті, яке на той час було центром усього краю, вперше у Європі з’являться кав’ярні. Так, вони не були такими, якими ми уявляємо їх зараз, тоді не було м’якеньких диванів з IKEA, таких привітних барист і лате на кокосовому молоці, але саме звідти усе пішло. Деякі історики запевняють нас, що саме турки, в Кам’янці, вперше пили каву, сидячи на бруківці і розмовляючи про буденні справи. Навіть зараз у деяких закладах цього міста можна спробувати її вареною на піску в турці за давнім рецептом. І можна скільки завгодно сперечатися, доводити одне одному щось, але факт залишається фактом».

Роман Дудченко