9 листопада Україна має надзвичайне змістовне свято – День української писемності та мови. На факультеті української філології та журналістики студенти й викладачі кафедри української мови вже багато років поспіль є організаторами та учасниками святкування цього Дня. Не стало винятком і цьогоріччя. Підготовку розпочали заздалегідь, коли рішенням засідання кафедри був складений і затверджений план проведення святкових дійств та розподілені обов’язки.

Таким був перший етап. А далі почалася підготовка: з-під пера й пензлика студентів з’явилися у групах стінні газети, що відбивали історію розвитку і становлення державної мови, студенти готували сценарій проведення свята й художні номери за номінаціями: – поезія, – авторська поезія; – пісня, проводили репетиції… І ми можемо сьогодні з упевненістю стверджувати – свято пройшло цікаво, ефективно, на позитиві… Щирі емоції, дружня атмосфера та рідне українське слово не залишили байдужим жодного глядача. Учасники конкурсу пройнялися емоціями, викликаними рідним українським словом і кожен виступ був як окрема історія, іноді тривожна і драматична, іноді романтична.

Журі непросто було визначити кращих серед кращих виконавців, бо кожен учасник доклав до виконуваного номера частку не лише свого таланту, але й душу. Та члени журі впоралися із визначенням переможців, і, гадаю, кожен отримав заслужено справедливу винагороду. Нагородження конкурсантів відбувалося у теплій атмосфері, викладачі говорили слова вдячності та раділи тому, що спільними зусиллями ми зробили гарне свято і по-новому запалили вогник любові до рідного слова та мови. Студенти дякували кафедрі української мови за проведення чудового конкурсу. Актову залу залишали повільно (бо не хотілося, аби свято завершувалося) й учасники, і глядачі.

Раїса Віталіївна Козак, член журі, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови з упевненістю стверджує й інше: розслаблятися сьогодні у питаннях мови нікому не треба, бо ситуація в Україні, політична й економічна, як підкреслює керівник Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко, “ не сприяє гармонізації мовної компоненти в країні ”, тому “ рідне слово утверджувати маємо значно рішучіше ”.

Оксана Броншвагер, голова студентського
самоврядування факультету української
філології та журналістики