Мітки: К-ПНУ

Відбулася І Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Канон Івана Огієнка у сучасній науковій парадигмі» (з нагоди 135-річчя від дня народження Івана Огієнка)

16 січня 2017 р. науково-дослідний центр огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка провів І Всеукраїнську науково-практичну інтернет-конференцію «Канон Івана Огієнка у сучасній науковій парадигмі» (з нагоди 135-річчя від дня народження Івана Огієнка). Читати далі

«Партитури тексту і духу». (Художньо-документальна проза українських шістдесятників). Начерки з презентації монографії

12 січня у Національному музеї літератури України презентували монографію кандидата філологічних наук, доцента Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Олега Рарицького «Партитури тексту і духу» (Художньо-документальна проза українських  шістдесятників).

Монографія має на меті системно-аналітичне вивчення метажанру художньо-документальної прози українського шістдесятництва як сегмента цілісного літературного процесу головно другої половини ХХ століття, але також і століття нового – аж до нашого часу. Останнє пов’язане з тим, що частина аналізованого корпусу текстів написана, видана або перевидана вже у наші дні. Література non-fiction цього творчого покоління вперше осягається у всій своїй повноті – від ґенези до нашого часу, набуваючи при цьому культурно-історичної вмотивованості, жанрової кодифікації, самодостатнього творчого обрису. У монографії за об’єкт дослідження обрано художньо-документальний набуток протестного літературного покоління 1960-х років – твори А. Горської, М. Горбаля, Богдана і Михайла Горинів, І. Дзюби, В. Дрозда, І. Жиленко, Р. Іваничука, Ігоря та Ірини Калинців, С. Кириченко, Є. Концевича, Р. Корогодського, М. Коцюбинської, Л. Лук’яненка, В. Марченка, Р. Мороз, В. Овсієнка, Д. Павличка, В. Підпалого, М. Плахотнюка, М. Руденка, Є. Сверстюка, І. Світличного, Н. Світличної, В. Симоненка, В. Стуса, Л. Танюка, Гр. Тютюнника, В. Чорновола, В. Шевчука; а також мемуарні збірники, присвячені письменникам-шістдесятникам М. Вінграновському, Є. Гуцалу, В. Діденку, М. Коцюбинській, Н. Марченко, Б. Нечерді, В. Підпалому, І. Світличному, В. Стусові, О. Тихому, Гр. Тютюннику, З. Франко.


Презентована монографія присвячена пам’яті Михайлини Коцюбинської.

Модератор зустрічі, науковий співробітник Музею Наталія Кучер нагадала, що 12 січня відзначається День українського політв’язня,  і ця традиція була запроваджена у 1975 році з пропозиції В’ячеслава Чорновола. Саме цього дня він закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму, чого неможливо було не згадати на сьогоднішній зустрічі. Також пані Наталія висловила свої враження про

 монографію, на її думку – це гостра книга, яка виявляє автора як людину, що має свою принципову позицію, а також містить неймовірну кількість спогадів, які є вагомими для історії.

Бард, поет-пісняр Володимир Самайда та співачка, бандуристка Надія Боянівська блискуче виконали колядку «Нова радість стала», – разом з ними співали всі присутні.

Олег Рарицький поділився, що його робота над книгою почалася ще на початку 90-х років, коли в літературу почали повертатися письменники, які стали ядром української інтелігенції і ця книга – це лише невелика частка боргу та пошани тим інтелектуалам, які зберегли українську культуру. Автор розповів про концепцію та жанрове розмаїття своєї книги (зокрема жанр усної доповіді, виокремленої з інтерв’ю), відзначив важливість осмислення епістолярію шістдесятників, оскільки він творився в надзвичайно складні часи і літератори цього періоду, окрім іншого, через листи висловлювали свої естетичні засади та погляди.

Директор видавництва «Смолоскип», літературознавець, літературний критик Ростислав Семків відзначив велику кількість спогадів живих очевидців епохи, якими насичена ця книга та відгукнувся про неї як про «повернення до пам’яті, яка цілісно відтворює добу».

Літературознавець, доктор філологічних наук, професор Елеонора Соловей розпочала свій виступ тим, що цей день – день політичного в’язня, промовляє багато для присутньої аудиторії і їй дуже втішно, що ми маємо можливість вшанувати пам’ять цих людей. Про книгу пані Елеонора висловилася як про синетичну, аналітичну працю, яка написана з любов’ю, глибоким переживанням теми, за її враженням, для Олега Рарицького ця книга є своєрідною місією та моральним обов’язком, так неначе автор постійно знаходився під пильним поглядом, мовби здаючи іспит тим, кого він досліджує.

У своєму виступі літературний критик, письменник, доктор філологічних наук, професор Володимир Панченко проаналізував феномен художньо-документальної прози шістдесятників як метажанру та зацитував з книги уривки мемуарної прози шістдесятників, які справили на нього найбільше враження.

Науковий консультант книги, професор Ніна Бернацька висловилася, що їй було приємно співпрацювати з Олегом Анатолійовичем як з людиною різнобічно освіченою у сферах літератури та культури загалом та високо поцінувала його працю у переосмисленні складної доби.

Кандидат філологічних наук, літературознавець Олексій Сінченко зізнався, що був здивований сміливістю і принциповістю автора, зокрема тим, як він чітко розставляє акценти та не оминає гострих кутів (для прикладу наводить полеміку Д. Павличка з Ю. Бадзьо) у цій монографії. Пан Олексій підсумовує, що дуже вагомим є те, що Олег Рарицький бажає говорити відверто у своїй книзі.

На презентації теплі слова про книжку та її автора сказали також: мистецтвознавець, політолог, політичний та громадський діяч Богдан Горинь; поет, дисидент, громадський діяч Микола Горбаль; літературознавець, доктор філологічних наук, професор Михайло Наєнко; Ніла Підпала, дружина поета Володимира Підпалого, журналістка-шістдесятниця Рита Довгань та заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ Сергій Гальченко.

Богдана Задорожна,

науковий співробітник

Національного музею літератури України,

м. Київ

Чемпіонат Європи з сумо

12-16 січня в столиці Угорщини Будапешті відбувся чемпіонат Європи з сумо. Студент факультету фізичної культури Святослав Семикрас став чемпіоном серед спортсменів до 21 року та бронзовим призером серед дорослих у ваговій категорії до 80 кг. Читати далі

Не хворійте на грип!

За останній тиждень в Україні рівень захворювання на грип та ГРВІ відчутно зріс. Епідемія наближається, небезпека захворіти є вповні реальною. В нашому регіоні показники захворювання можуть зрости на початку лютого. Це пов’язано з тим, що в студентів закінчуються канікули, вони повертаються до університету, в гуртожитки. А грип та інші вірусні інфекції активізуються тоді, коли люди частіше контактують між собою. Біда ще й у тому, що часто навіть при очевидних симптомах хвороби ми нехтуємо лікуванням, переносимо грип на ногах і заражаємо вірусом інших. Читати далі

Вітаємо з присудженням премії

Кандидата історичних наук, професора Якубовського В.І. з присудженням премії імені Вікентія Хвойки Інституту археології НАН України за вагомий особистий внесок у вивчення давньої історії України на території Хмельниччини. Читати далі

Форум до 135-річчя від дня народження Івана Огієнка

Науково-дослідний центр огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка зі студентами IV курсу факультету української філології та журналістики проводить форум “135 років Іванові Огієнку: погляд студентів”. Читати далі

Газети й журнали 2017

У 2017 році університет здійснив передплату на 127 українських та 33 зарубіжних журналів. Крім того, переплачено 41 всеукраїнська газета та 5 місцевих. З повним переліком видань та їх місцем знаходження можна ознайомитися за посиланням.

Оксана Фаріон

Перше видання журналу «Студенти про Івана Огієнка»

Науково-дослідний центр огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університет імені Івана Огієнка видав перший номер журналу «Студенти про Івана Огієнка». Номер приурочений до 135-річчя від дня народження Івана Огієнка. Читати далі

Різдвяні вітання працівникам та студентам Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Напередодні світлого свята Різдва Христового прийміть сердечні вітання і найкращі побажання! Читати далі

Археологічні дослідження у Кам’янці-Подільському. Як це було

Місто Кам’янець-Подільський – одне з найдавніших міст України. Про це свідчать результати археологічних досліджень, які проводилися на території Старого міста Кам’янець-Подільською архітектурно-археологічною експедицією ДП НДЦ “ОАСУ” ІА НАНУ.

Дослідження на площі Польський ринок збагатили історію Кам’янця-Подільського.

Читати далі