Категорія: Актуально

Діана Гаврушко Актуально, Новини університету, Спорт

Першокурсниця факультету фізичної культури – на висоті

Вітаємо студентку І курсу факультету фізичної культури Любаву Ільчик з чемпіонським титулом, який вона виборола на відкритому міжнародному турнірі серії G1 з тхеквондо “Прага Опен 14”, що відбувся 5-6 листопада в Празі (Чехія).

Читати далі

Діана Гаврушко Актуально, Новини наукової бібліотеки, Новини університету

Українська мова: історія і сучасність (До Дня української писемності та мови)

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова.

Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ

складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Панас Мирний

Українська мова й писемність – це здобуток культури і духовної діяльності українського народу. В ній і мудрість віків, і пам’ять народу, і щирість душі. Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Стаття 10 Конституції України наголошує: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України…”.

9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови. Свято встановлено в 1997 році, коли Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 “Про День української писемності та мови”.

За православним календарем – це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора-Літописця і починається писемна українська мова.

Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – “Житіє Бориса і Гліба” та “Житіє Феодосія Печерського”, складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст.

Найвизначнішою працею Нестора-Літописця є “Повість врем’яних літ” – літописне зведення, складене у Києві на початку ХІІ ст. Це перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця ХІ ст. до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць Преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. “Повість врем’яних літ” була і залишається найвидатнішою пам’яткою слов’янської культури. Тому Преподобного Нестора-Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Впродовж кількох століть український народ привчали до думки про нібито “вторинність” української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, яка сягає глибокої давнини і нараховує багато тисячоліть. За науковими реквізитами лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VІ–ІХ ст. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ–ХІV ст. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х–ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV–ХV ст.), слов’янської, староукраїнської, церковнослов’янської (ХІV–ХV ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ–ХІХ ст. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І. П. Котляревський, а основоположником – Т. Г. Шевченко. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності й ваги.

Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний огляд літератури “Українська мова: історія і сучасність”, присвячений Дню української писемності та мови.

У першій книзі “Золоте слово : хрестоматія літератури України-Русі епохи середньоріччя IX–XV століть” [3] Василь Яременко, упорядник та редактор, знайомить читачів з основними віхами життя першого староукраїнського письменника – Літописця Нестора. Також подається переклад В. Яременка “Повісті врем’яних літ”, яка являється не просто пам’яткою писемності, а й високохудожньою поетичною книгою, збіркою епічних пісень. Вона є букварем нашої національної свідомості, глибоких патріотичних та інтернаціональних почуттів, пронесених народом через тисячоліття.

Якою була функціонально перша українсько-руська літературна мова? Звідки вона прийшла? Які були в ній стилі і яка була між ними відмінність? Ви знайдете відповіді на ці питання в підручнику В. М. Русанівського “Історія української літературної мови” [8]. Далі ви довідаєтесь, як старослов’янська мова, що нею починалася українсько-руська писемність, поступово перетворюється в староукраїнську і дістанете відповідь на таке непросте запитання: чому староросійська літературна мова, яка живилася тими ж джерелами, що й старослов’янська, утвердилася як літературна, а староукраїнська занепала. Висвітлюються тут і початки зародження нової української літературної мови, і боротьба за розширення її функціональних меж у XX ст.

У монографії Г. Півторака “Українці: звідки ми і наша мова” [7]розглядаються джерела мовно-історичних відомостей про наше минуле і на цій науковій базі популярно розповідається про найдавніших мешканців на території сучасної України, про походження слов’ян, виникнення найважливіших діалектних рис, що стали характерними особливостями української мови, пояснюються причини й передумови сучасного діалектного поділу української мови. Подаються відомості про виникнення писемності у східних слов’ян, простежується розвиток двох писемно-літературних мов у Київській Русі – церковнослов’янської та давноруської.

Історія української мови, що впродовж тривалого періоду не знаходила належного наукового висвітлення і неодноразово фальсифікувалась, нарешті стала предметом неупередженої уваги не лише фахівців, а й широкого читацького загалу. “Історія української мови : хрестоматія” [4] – перша спроба представити широкий спектр поглядів видатних учених на проблеми походження та розвитку нашої мови. Перевагу надано працям, які фактично були забороненими. Серед авторів – видатні українські вчені-мовознавці із світовим ім’ям А. Кримський, Є. Тимченко, С. Смаль-Стоцький, Ю. Шевельов, О. Горбач та ін.

Мова – феномен етносу, народу, нації, одна з основних її ознак, оскільки значною мірою забезпечує нормальне функціонування національного організму в усіх його проявах – політичному, державному, економічному, культурному. Глибинні знання про народ закладено передусім у його мові. Доки народ береже свою мову, доти він зберігає своє єство, свою етнічну єдність, а втрачає мову – втрачає себе як народ. Книга В. Жайворонка “Українська етнолінгвістика: нариси” [2] присвячена вивченню мови з огляду на її творця – український етнос, що породив мовний феномен як ключовий елемент національної культури.

У монографії І. Д. Фаріон “Мовна норма: знищення, пошук, віднова” [10] розкрито еволюцію основних мовних норм. З’ясовано позамовні причини спотворення української мовної норми впродовж XX ст. Більшість практичного матеріалу почерпнуто з усного та писемного мовлення українських посадовців. Задля кращого сприйняття матеріалу в праці запропоновано афористичні думки про мовну норму, веселі бувальщини, філологічні анекдоти та мовні плакати (на компакт-диску).

Мова – специфічне і надзвичайно складне суспільне явище, могутній засіб вираження багатогранної діяльності людей. За допомогою мови людина виявляє свою людську сутність, зв’язується і спілкується з іншими людьми, виражає і передає своє сприймання і розуміння навколишнього світу, виявляє свою волю, свій розум, свої почуття і емоції. Мова організовує людей у процесі суспільного виробництва. Для кожного народу мова – це його неоціненний скарб. У книзі “Мова – народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу” [6] зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів).

Людина створила культуру, а культура – людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці і культурі мови. Культура мови – складова частина культури. У “Довіднику з культури мови” [1] висвітлено сучасний зміст поняття “культура мови”, наголошено на значенні культури мови для утвердження літературного стандарту національної мови. Наведено конкретні випадки слововживання, труднощів граматики та правопису, правильного вживання великої та малої літер, написання імен і прізвищ, пунктуації в ділових паперах.

Навчальний посібник Л. І. Мацька “Культура української фахової мови” [5] створено відповідно до сучасних концепцій викладання української мови за професійним спрямуванням і зорієнтовано на формування у студентів мовнокомунікативних компетенцій У ньому розглянуто загальні відомості з курсу культури сучасної української мови, стилістичну диференціацію сучасної української мови, специфіку професійної, наукової і ділової мови, текстові норми наукового та офіційно-ділового стилів, правила оформлення наукової роботи і ділових паперів.

“Українська мова : енциклопедія” [9] – видання, в якому на основі досягнень сучасного мовознавства в систематизованій і водночас стислій та доступній формі подано відомості про українську мову та українське мовознавство. В енциклопедії розкрито термінологічні одиниці, номенклатурні одиниці, розглянуто різні аспекти опису української мови. Багато статей присвячено мовознавцям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови, філологічної науки тощо. В низці статей ідеться про установи та організації, друковані органи, які ведуть дослідження і пропаганду української мови, рідного слова.

Для українського народу рідна мова – це історія, сучасність і майбуття. Шанувати, вивчати українську мову святий обов’язок кожного, хто народився і живе в Україні!

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Довідник з культури мови : [посібник] / [С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, Н. М. Сологуб та ін.] ; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Київ : Вища школа, 2005. – 399 с.
  2. ЖайворонокВ. Українська етнолінгвістика: нариси : навч. посіб. / Віталій Жайворонок ; [відп. ред. Г. П. Півторак] ; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Уманський держ. пед. ін-т ім. Павла Тичини. – Київ : Довіра, 2007. – 262 с.
  3. Золоте слово : хрестоматія літератури України-Русі епохи середньовіччя ІХ–ХVст. : в2-х кн. / упоряд.: Василь Яременко, Оксана Сліпушко ; за ред. проф. Василя Яременка. – Київ : Аконіт, 2002. – Кн. 1 : Література раннього Середньовіччя(до 988 року). – 784 с.
  4. Історія української мови : хрестоматія / упоряд.: С.Я. Єрмоленко, А. К. Мойсієнко ; [голов. ред. М. С. Тимошик]. – Київ : Либідь, 1996. – 288 с.
  5. Мацько Л. І. Культура української фахової мови : навч. посіб. / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – Київ : Академія, 2007. – 360 с. – (Альма-матер).
  6. Мова – народ: висловлювання про мову та її значення в житті народу / упорядникОлекса Тихий ; [післяслово Осипа Зінкевича]. – Київ : Смолоскип, 2007. – 416с.
  7. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова : [монографія] / Григорій Півторак ; [відп. ред. В. Г. Скляренко] ; АН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. – Київ : Наукова думка, 1993. – 200 с.
  8. Русанівський В. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – Київ : АртЕк, 2001. – 392 с.
  9. Українська мова : енциклопедія / редкол.: В.М. Русанівський, О. О. Тарасенко, М. П. Зяблюк [та ін.] ; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мовиНАН України. – 3-є вид., зі змінами і допов. – Київ : Українська енциклопедія, 2007. – 856 с.
  10. Фаріон І. Мовна норма: знищення, пошук, віднова : монографія / Ірина Фаріон. – Вид. 2-ге, допов. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. – 336 с.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Діана Гаврушко Актуально, Наука, Новини університету

Марина Микуляк стала учасницею програми «European Associates Programmes Nordbayern/Berlin 2016»

Викладач кафедри німецької мови Марина Іванівна Микуляк стала учасницею програми «European Associates Programmes Nordbayern/Berlin 2016», яка фінансується за підтримки Міністерства закордонних справ ФРН у рамках програми «Розширення партнерських зв’язків з громадянським суспільством у країнах Східної Європи».

Читати далі

Діана Гаврушко Актуально, Новини університету

Дні інформації в читальному залі педагогічного факультету

Основне завдання бібліотеки вищого навчального закладу – забезпечення повного, якісного та оперативного бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування студентів, магістрантів, аспірантів, професорсько-викладацького складу, співробітників згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів.

Велику допомогу в інформаційному забезпеченні користувачів відіграє наявний фонд періодичних видань. Працівники читального залу педагогічного факультету проводять різнобічну роботу по розкриттю фонду періодичних видань. Інформування про новинки періодики та доведення інформації до користувачів у найкоротший термін відбувається під час проведення Днів інформації. Так, з 1 листопада по 4 листопада 2016 року в читальному залі (ауд. 306) змістовно пройшли Дні інформації, які стали втіленням різних форм популяризації літератури. Поряд з такими формами, як перегляд книжкової виставки “Калейдоскоп періодичних видань”, яку оформила бібліотекар I категорії Н. Й. Сивак, було проведено інформаційний огляд “Періодичні видання з дошкільної і початкової освіти”, консультації“Бібліографічний опис наукових статей з періодики” та години спілкування, де користувачі бібліотеки ділилися враженнями від прочитаних статей з газет і журналів.

Під час проведення Днів інформації бібліотекарі читального залу педагогічного факультету ознайомили студентів та викладачів з періодичними виданнями, якими поповнилася книгозбірня в 2016 році, та залучили користувачів до активного вивчення наукових статей періодичних видань з метою відбору матеріалів для використання в науковій та навчальній роботі.

Т. В. Сологуб,
завідувач сектору читального залу педагогічного факультету

Діана Гаврушко Актуально, Дозвілля, Новини університету

«Першачків» посвятили у КВНщики

У стінах актової зали  університету продовжує  вирувати активне студентське  життя

…Під  запальну музику, жвавий гамір та жарти,  студенти   зручно вмощується на місця. Всі переконані, що  буде весело і, як кажуть, кльово. Адже прийшли вони на Кубок ректора КВН «Першачок»  саме за порцією гарного настрою, якого так бракує у дні осінньої мряки.

І ось  зал почав аплодувати, сигналізуючи про те, що всі налаштовані на гру і вже варто розпочинати. Незамінні ведучі  Марія Герлей та Вадим Беник відгукнулися на заклик глядачів. Спочатку відбулося знайомство з командами. Серед перших курсів цього року їх було  дев’ять: «Хочемо» (педагогічний факультет), «Easy мат» (фізико-математичний), «Без паніки» (природничий), «4/4» (економічний), «Steeple-Chase» (факультет фізичної культури), «Staff UP» (історичний), «Малібу» (корекційної і соціальної педагогіки та психології), «Без логіки» (української філології та журналістики), «У Пєтровни» (економічний). Також представили членів журі. Серед яких – голова громадської організації «Студентське самоврядування К-ПНУ імені Івана Огієнка»  Олександр Марчук,  фронтмен збірної команди КВН «Блюз» Вадим Беник, спікер студентського сенату  Марія Герлей, директор студентського клубу  Тетяна Левицька, голова профкому університету, капітан команди «Камасутра» фізико-математичного факультету у 1995-1998 роках  Микола Моштак, капітан і менеджер збірної команди КВН «Чорна кішка» у 1987-1993 роках, член збірної  команди України, дипломант міжнародних фестивалів команд Веселих і Найкмітливіших у Сочі 1993-1994 років, керівник відділу навчально-виховної роботи та гуманітарної освіти, голова журі Анатолій Заводовський.

Гра мала складатися з двох конкурсів. Перший – «Візитка» – представлення команд на тему: «Наше студентське життя». Другий – «Кавер». Мета етапу – створення на основі виступу відомої команди КВН власної версії.

Усі команди запалювали зал дотепними жартами на різноманітну тематику. Кожний виступ відрізнявся оригінальністю. Переважна більшість учасників не лише смішили, але й демонстрували свої вокальні й танцювальні таланти. Глядачі активно підтримували гравців оплесками. Кожний факультет мав свою різну за кількістю «фан-зону». Між прихильниками час від часу відбувалася словесна суперечка за підтримку своєї команди. Найактивніші були лозунги: «природничий» і «фіз-мат».

Після виступів усіх команд члени журі підраховували результати конкурсу. Для того,  щоб зал у цей час не сумував, була проведена «Розминка». Кожний охочий міг запитати будь-що у гравців, а вони мали б дати смішну відповідь. Питання були серйозними, інколи незрозумілими, проте команди тримали марку і «викручувалися» з «непростих  ситуацій».

 Відтак –  найочікувааніше. Анатолій  Заводовський  оголошує результати гри та інформує, що другий етап конкурсу «Кавер» переноситься через пізню годину. Тому наступна зустріч прихильників КВНу відбудеться через декілька тижнів. Після цього кожній із команд були вручені спеціальні  свідоцтва «Про народження команди КВН», де зазначено її ім’я, час народження і вага у балах.

Для підтримки інтриги перед оголошенням переможців до слова було запрошено Олександра Марчука. Він передав вітання від народного депутата України  Володимира Мельниченка і сертифікат на отримання струменевого принтера для студентської ліги КВН університету. Після навмисного відтягування часу були оголошені переможці гри.  За підрахунками журі перше місце посіла команда «Хочемо», саме вона отримала кубок ректора, друге – «Staff UP», третє місце розділили між собою команди «4/4» і «Без паніки». Переможці, окрім вищезгаданих подарунків, були нагородженні дипломами і вінками з ковбасних виробів.

Ірина Хижа

 

 

Діана Гаврушко Актуально, Новини університету, Спорт

Нові здобутки К-ПНУ. Міжнародний форум

З 25 по 27 жовтня 2016 року відбулася визначна подія для освітян України – Восьмий міжнародний форум «Інноватика в сучасній освіті» та Четверта міжнародна виставка «World Edu» у Київському Палаці дітей та юнацтва. Міжнародний форум «Інноватика в сучасній освіті» – найбільш представницький і професійний захід в освітньому просторі нашої країни, спрямований на презентацію, обмін досвідом, узагальнення та поширення інноваційних досягнень, набутих у практичній діяльності навчальних закладів, використання міжнародних освітніх новацій, ознайомлення з засобами навчання, проектами та програмами.

Організатором заходів була компанія «Виставковий Світ» за підтримки та участі Міністерства освіти і науки України й Національної академії педагогічних наук України.

Привітання учасникам, організаторам і гостям надіслали Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень.

Цього року в роботі форуму взяли участь 538 учасників із 24 регіонів України, Канади, США, Великобританії, Польщі, Чехії, Словенії, Франції, Болгарії, Греції та інших країн, серед яких: 95 – університетів, академій, інститутів, коледжів, технікумів, наукових установ; 12 – закордонних навчальних закладів і міжнародних освітніх агенцій; 350 – загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, дошкільних і позашкільних навчальних закладів, обласних і міських органів управління освітою; 55 – професійно-технічних навчальних закладів, науково-методичних центрів професійно-технічної освіти; 26 – виробників і постачальників засобів навчання, проектів, сучасних програм і рішень для галузі освіти, видавництв, освітніх порталів.

Серед учасників форуму був представлений і Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Його представляла делегація у такому складі: Кобильник Василь Володимирович, проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат політичних наук, доцент; Бесарабчук Геннадій Володимирович, заступник відповідального секретаря приймальної комісії університету, заступник декана факультету фізичної культури з наукової роботи та інформатизації навчального процесу, старший викладач; Адамовський Володимир Іванович, керівник відділу профорієнтаційної роботи та доуніверситетської підготовки, кандидат історичних наук, доцент та Білик Роман Миколайович, керівник відділу наукової роботи і міжнародних зв’язків, кандидат педагогічних наук, доцент

На форумі вищі навчальні заклади України презентували досвід інноваційної діяльності в реалізації Закону України «Про вищу освіту», співпраці з закордонними навчальними закладами, нові форми та технології науково-освітньої діяльності, підготовчі університетські курси, освітні програми та знайомили з особливостями вступу на навчання у 2017 році.

Представники закордонних навчальних закладів і міжнародних освітніх представництв надавали інформацію щодо вимог до навчання та умов зарахування, підготовки документів, вступу до бакалаврських, магістерських і аспірантських програм, різних можливостей академічної мобільності, пропозиції грантів та стипендій, ділилися досвідом міжнародної співпраці з закладами освіти України.

Роботу форуму супроводжувала насичена змістовна тематична програма, яка включала: 55 конференцій, презентацій, семінарів, круглих столів, майстер-класів за участю керівників, провідних фахівців і науковців Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України, практичних працівників галузі освіти та представників закордонних навчальних закладів, агенцій, міжнародних представництв.

Під час форуму відбулися:

– Презентація Національної доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, яку презентували президент Національної академії педагогічних наук України В.Г. Кремень та керівники наукових установ НАПН України.

– Нагородження почесною нагородою Лауреат національного виставкового конкурсу переможців Національного виставкового конкурсу «Видатні наукові та науково-практичні досягнення в освіті» тощо.

участі нашого університету у форумі стало отримання отримав 5 нагород: 

  • Нагорода – Лауреат національного виставкового конкурсу переможців Національного виставкового конкурсу «Видатні наукові та науково-практичні досягнення в освіті» та диплом лауреата конкурсу І ступеня в номінації «Сучасні інформаційні системи, технічні засоби навчання, технології та рішення для впровадження в освітню практику»;
  • Диплом за активну участь в інноваційній освітній діяльності;
  • Подяка за впровадження інноваційних технологій для підвищення якості освітнього процесу – Копилов Сергій Анатолійович, ректор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
  • За активну діяльність із упровадження інноваційних наукових і навчально-виховних проектів у освітню практику – Кобильник Василь Володимирович, проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат політичних наук, доцент.

Цей захід об’єднав всіх, хто цінує педагогічну майстерність, творчість, кому цікаві інноваційні педагогічні ідеї та технології, хто прагне до особистісного зростання та вдосконалення професійної компетентності, а також учнів, майбутніх абітурієнтів, студентів і їх батьків, котрі зацікавлені у виборі вищого навчального закладу та програми навчання.

Наш університет провів зустрічі з представниками вітчизняних та зарубіжних ВНЗ, наукових установ та освітніх організацій. Велику увагу до нашого університету виявили майбутні абітурієнти, вчителі, науковці, які отримали можливість ознайомитись з особливостями вступу до Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, новими спеціальностями та спеціалізаціями (освітніми програмами) університету, набір на які відбудеться у 2017 р.

Це допоможе їм зробити правильний вибір майбутньої професії, опанувати бакалаврські і магістерські програми, подати заяви на підготовчі університетські курси і дізнатися про можливості здобуття якісної вищої освіти в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка!

 Геннадій Бесарабчук,

заступник відповідального секретаря приймальної комісії

 

Діана Гаврушко Актуально, Новини університету, Особистості

Валерій Король: «Ваше прізвище – має стати вашим брендом»

Про військову журналістику, про важливість інформаційного протистояння зовнішньому агресору для нашої держави,   явище майдану  – про це та інше  дискутували студенти української філології та журналістики нашого вишу  з  доцентом кафедри військової журналістики Київського національного університету імені  Тараса Шевченка, старшим науковим співробітником   Лінгвістичного науково-дослідного центру Військового інституту  КНУ імені Тараса Шевченка, полковником запасу, нашим земляком Валерієм Королем.

                Розпочав Валерій Григорович  свою інтерактивну лекцію з неочікуваного аудиторії запитання: «Про що ви мрієте?». Ця інтерактивність була присутня  впродовж усієї півторагодинної зустрічі із знаним в Україні журналістом та науковцем під час якої він не лише висловлював власні думки й теорії щодо інформаційного простору України, вів мову про те, як наразі працюють інформаційні служби російських збройних сил, інформаційну безпеку та журналістську етику, а й  цікавився думкою присутніх, залучав їх до активної  дискусії, під час якої   висловлювались різні погляди та зіштовхувались часто протилежні думки.

             Зупинився столичний гість і на питаннях місця і ролі журналістів у сучасному суспільстві, проблемах мас-медіа в процесах його демократичної трансформації, при цьому наголосивши, що преса, як саме життя, не стоїть на одному місці, постійно перебуває в русі, самовдосконалюється, а   демократичне  суспільство наділяє працівників ЗМІ великими правами, але останні не мають забувати в і про велику відповідальність перед суспільством.

 Оксана Грушанська

                                                                                 

 

Діана Гаврушко Актуально, Новини університету

Аудіовистава за твором Івана Драча

Ви заходите в аудиторію під налаштування скрипки. Займаєте місце. Вам одягають на очі пов’язку. Просять тишу. Очі заплющуються.

Коло хати її запримітили,

 Догадались, коли вже сідали,

Перестали тополі – як мітли…

Лиш листками іржаво ридали…

 Таж виселили все село…

 – Бо ж тут насипало такого було.

– А це що таке, я тебе питаю?

 – Видно, з космосу щось занесло.

 – Целофан – як скафандр, метляється скраю…

– Недобре в кабіні, сердито гуло.

– Два пришельці із космосу або, може, із НАТО?

– Курс на тополю іржаву. Тримайсь, стара хато!..

Ви уже ні викладач, ні студент, ні гість аудіовистави. Під звуки тремтячої скрипки, легкої сопілки та динамічної бандури, ви стаєте навіть не свідком, а ще одним героєм поеми «Чорнобильська Мадонна» Івана Драча. Голоси здаються зовсім поряд, ви повністю поринаєте в історію Чорнобильської трагедії, вимальовуються образи одинокої, нещасливої  жінки Марії, порожньої вулиці та страх, який присутній у кожній букві та кожному звуці…

Спеціально до 80-річчя від дня народження Івана Драча кафедра української мови факультету української філології та журналістики на чолі зі Риммою Монастирською організували аудіовиставу «Чорнобильська Мадонна», у якій кожен міг стати слухачем та більше заглибитися у творчість українського поета.

Діана Грушанська

Діана Гаврушко Актуально, Анонс, Новини університету, Спорт

Нові нагороди зі спортивної гімнастики

17-22 жовтня у м. Кропивницькому відбувся чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Студентка факультету фізичної культури Карина Альміз виборола золото чемпіонату, Ілля Єгоров та Василь Гавадзин стали срібними призерами.

Читати далі

Діана Гаврушко Актуально, Дозвілля, Новини університету

Дали гарбуза… і каші

Українці здавна шанували і оберігали свої традції. Хтось скаже, що багато звичаїв відходить у минуле, але це не так! Студенти КПНУ є яскравим прикладом людей, яким не байдужі давні свята. Саме тому викладачі кафедри української філології та журналістикаиразом із студентським активом провели свято Покрови, зберігаючи всі давні обряди. В університеті була проведена виставка гарбузів, які чудово оформили наші талановиті художники. Також зачаровував своїм співом (хор толі ансамбль,не знаю) «Ясинець». Усі  завмирали, чуючи молитви та пісні. Звісно ж, за давньою традицією, усі гості могли відвідати справжньої та смачнючої гарбузової каші. До неї не зналишився байдужим ніхто!

Саме під час таких свят студенти,викладачі та усі працівники університету відчувають себе однією великою родиною. Приємно спостерігати, як подібні заходи об*єднують людей з різними інтересами та захопленнями. Тому ми дякуємо усім організаторам та учасникам свята!  І надіємось, що з кожним роком до нас буде приєднуватись ще більше небайдужих людей!

Катерина Кириловська, студентка факультету

української філології та журналістики