Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

Тарас Шевченко

Усе минає, а слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” і могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді вони здатні робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Читати далі