Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чесно, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє – все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

Ліна Костенко

Від цих слів одразу стає тепло біля серця. Це не просто заримовані речення, а рядки про нашу Батьківщину. Українська мова –  державна мова України. Мелодійна, ніжна, солов’їна – не вистачить ніяких епітетів, щоб описати мову, яка від народження є рідною для нас усіх. Педагогічний факультет, котрий активно підтримує традицію святкування Дня української писемності і мови, не залишився осторонь і цьогоріч.

До заходу, керівником-організатором якого була Олеся Володимирівна Мартіна, долучилися студенти І-V курсів. Вечір розпочався із перегляду відео про тернистий шлях рідної мови. Студенти продекламували вірші «Я вірю, я знаю» Ігоря Калиниченка, «Жити можна лише в Україні і не знать української мови», «Якщо з українською мовою…» Дмитра Білоуса, інсценізували фрагменти із п’єс Миколи Куліша «Мина Мазайло» та «Два сусіди», розвеселили глядачів гуморесками Павла Глазового «Кухлик» та «Наші хлопці», виконали пісні «Моя Україна», «Це моя земля», «Ой на горі два дубки», «Україна – то птах», «Заспіваймо пісню за Україну», «Червона рута», «Мова єднання», «Одна калина» та ін.

Українська мова, як на мене, спроможна вмістити в одному слові весь світ. На святі було згадано два поняття, що не залишають байдужим нікого, – «кохання» і «мама». Вони – як два береги, що омиваються рідною мовою. Авторська поезія Вікторії Обламської «Про маму», «Пісня про матір» в акапельному виконанні Олени Осадчук, а також вірші та пісні про кохання торкнулися найглибших закутків душі.

Добряче підняла настрій пародія під назвою «Сільське життя» з Катериною Осадчою, де гостем програми був Тарас Григорович Шевченко. А креативний кавер на поезію «Мені тринадцятий минало…» довів глядача до сліз сміху.

Безперечно, в підготовку свята кожен вклав частинку себе. Студенти довели: в нашій незалежній державі живуть вільні люди, де бринить рідне слово, звучить ніжна, мила, світанкова українська мова, де плекаються яскраві таланти, котрі звеличують свою Україну!

Вероніка Чухась, студентка ІІ
курсу педагогічного факультету,
кореспондент газети