Нещодавно побачила світ монографія кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника К-ПДІМЗ Хоптяра Андрія Юрійовича на тему: “Діяльність  партії соціалістів-революціонерів у Правобережній Україні в 1896-1907 рр.”. Андрій Юрійович впродовж 2005-2013 рр. навчався у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, спочатку в якості студента, далі магістранта та аспіранта. У квітні 2015 р. він успішно захистив на засіданні спеціалізованої вченої ради К-ПНУ дисертацію, основні положення якої стали основою для створення монографії.

Зусиллями багатьох дослідників різних наукових шкіл і напрямів України та інших держав досягнуто значних результатів у з’ясуванні змісту і загальних тенденцій революційної боротьби в Російській імперії в кінці ХІХ- на початку ХХ ст. найвпливовішої на той час партії – партії соціалістів-революціонерів, діяльність якої поширювалася на українські терени. Одночасно в історичній науці склалася ситуація, що характеризується відносно високою розробкою цієї теми у європейському масштабі і вкрай незадовільним станом досліджень діяльності ПСР у основних українських регіонах, зокрема у Правобережній Україні. Ефективне ж функціонування партійної системи та успішна демократизація усіх сфер життя сучасної Української держави потребують використання партійно-політичного досвіду початку XX століття шляхом його творчого переосмислення. Тому актуальність теми, дослідженої А.Ю. Хоптяром не викликає сумніву.

Висвітлюючи зазначену тему монографія вдало заповнює прогалину, яка мала місце в сучасній українській історіографії.

Монографія пов’язана з науковими програмами, планами, темами Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка і виконана в рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри історії України «Проблеми історії суспільних змін і трансформацій в Україні від найдавніших часів до сьогодення» (номер державної реєстрації 0110U004634).

Монографічне дослідження добре структуроване. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, додатків. Позитивною стороною монографії є досить чітке формулювання вступної частини, де автором окреслено актуальність теми, мету та завдання, об’єкт, предмет, хронологічні і територіальні рамки дослідження, з’ясовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі своєї праці дослідник детально проаналізував наукові розвідки, присвячені зазначеній темі. Автор констатує, що багато аспектів згадувалося в історіографії побіжно та фрагментарно. Тому цінність монографії А.Ю.Хоптяра насамперед у комплексності дослідження зазначеної теми.

Автор використав у роботі широке коло джерел та літератури, ввів до наукового обігу архівні матеріали. Важливим є те, що молодий дослідник використав широку джерельну базу, насамперед архівні матеріали, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (ЦДІАУК), Державному архіві Хмельницької області (ДАХмО), Державному архіві Російської Федерації (ДАРФ)  та Російському державному архіві соціально-політичної історії (РДАСП). Загалом використано 188 справ.

Крім архівних матеріалів джерельну базу роботи становлять опубліковані документи і матеріали, матеріали особистого походження,  періодичні видання, досягненнях вітчизняної і зарубіжної історичної науки. Загалом джерела і література, залучені для написання монографії нараховують 496 позицій. Визначені автором теоретико-методологічні засади дослідження, використання ним загальнонаукових, спеціально-історичних і міждисциплінарних методів дало можливість розв’язати поставлені у роботі  завдання.

У другому розділі, у проблемному розрізі А.Ю.Хоптяр з’ясовує ґенезу есерівських організацій Правобережної України напередодні Першої російської революції у 1896-1904 рр. Розкриваючи тему автор послідовно висвітлює та характеризує перебіг формування ідейних та організаційних засад ПСР у 1896-1901 рр., ролі у цьому процесі правобережних осередків, передусім, Київської організації.

Автор також всебічно відтворює передумови формування та процес становлення і діяльність есерівських груп та осередків на Правобережжі у період 1902-1904 рр.

У третьому розділі монографії ґрунтовно висвітлюється та аналізується діяльність організацій  ПСР у Правобережній Україні та їх роль в розгортанні Першої російської революції 1905-1907 рр. Показано стан партійних організацій соціалістів-революціонерів, їх політичні та бойові акції у Правобережжі в період піднесення революції та під час відкритого протистояння революційних сил та охоронних  і військових структур царизму у жовтні-грудні 1905 р. Всебічно з’ясовано діяльність правобережних есерівських осередків у період 1906-1907 рр.

Науковим здобутком автора є створення спеціальної періодизації діяльності правобережних осередків ПСР у 1896-1907 рр., уточнення кількості, чисельності, етнічного, соціального та персонального складу есерівських організацій. А.Ю.Хоптяром ґрунтовно досліджено та систематизовано агітаційно-пропагандистську літературу соціал-революційних організацій регіону.

Слід відзначити значний особистий внесок А.Ю.Хоптяра в отримані наукових результатів. Висновки роботи загалом мають об’єктивний і новаторський характер. У монографії автор окреслив ті найбільш сутнісні і значимі результати виконаного дослідження, які заслуговують на широкий науковий вжиток і мають перспективу розвитку.

Нове видання адресується широкому загалу читачів від науковців до усіх, хто цікавиться історією України. Монографія виконана на високому рівні є своєчасною і корисною для наступних досліджень.

О. М. Федьков, науковий керівник
та редактор монографії,
кандидат історичних наук,
професор кафедри історії України
Кам’янець-Подільського національного
університету імені Івана Огієнка