Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин.

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить?

Борис Олійник

Такими рядками на педагогічному факультеті розпочалося вшанування 30-ї річниці Чорнобильської трагедії – найбільшої техногенної та соціальної катастрофи XX століття.

Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха… Ми вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання.

Організували вечір-реквієм завідуюча читальним залом Сологуб Тамара Володимирівна  та бібліотекар Сивак Наталія Йосипівна. Учасниками були студенти третіх, четвертих та п’ятих курсів. Глядачі мали змогу переглянути відео «Героям Чорнобиля присвячується», «Була весна», «Чорнобильці-ліквідатори», «Збитки від ЧАЕС», «Зона», а також послухати пісні та поезії у виконанні Витвицької Ольги, Карюк Олени, Вариводи Надії, Христини Самуляк, Луценко Ірини.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу. Студенти нашого факультету понесли квіти до пам’ятника героям Чорнобиля.

Ми віримо, що на нашій квітучій землі буде мир і спокій. Ми віримо і молимося за Україну!

Ольга Витвицька, студентка IV курсу

педагогічного факультету