День: 12.07.2016

XVI засідання Консорціуму Варшавського університету та українських університетів

8-10 липня 2016 року в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбулося XVI засідання Консорціуму Варшавського університету та українських університетів. Читати далі

Як подати документи на вступ до вишу в цьому році (ПОКРОКОВА ІНСТРУКЦІЯ)

11 липня стартувала вступна кампанія до вищих навчальних закладів України. Цього року замість того, щоб  стояти в черзі до приймальної комісії, усі абітурієнти подаватимуть документи по інтернету. Щоб допомогти вступникам освоїти нову систему електронної подачі заяв, ДП “Інфоресурс” розробило покрокову інструкцію та пояснило, як правильно подати документи в цьому році.

Реєстрація вступників відбуватиметься на сайті:http://ez.osvitavsim.org.ua/ . Це посилання стане активним з 11 липня – саме тоді можна буде зареєструватися та почати подачу документів.

В держпідприємстві наголошують, що за статистикою саме на перший та останній день подачі документів припадає найбільше навантаження на сайт. Саме тому в ці дні можуть бути технічні проблеми з роботою ресурсу на що варто звертати увагу абітурієнтам, коли вони подаватимуть власні заяви.

В інструкції по роботі з системою електронної подачі заяв у ВНЗ в 2016 році окремими смисловими блоками пояснюється, як втупнику зареєструватися, як використовувати електронний кабінет, що буде доступний кожному зареєстрованому абітурієнту, а також сама процедура подачі електронних заяв.

Працівники ДП “Інфоресурс” звертають увагу, що правильність та достовірність введених під час реєстрації данних – один з визначальних факторів  для успішного вступу.

Наприклад, середній бал атестату про повну загальну середню освіту  вступник має вводити вручну, а також підвантажити скан-копію додатку до цього атестату. У випадку, якщо навчальний заклад при перевірці виявить помилкові дані про середній бал атестату, він має право відмовити абітурієнту в участі у конкурсному відборі.

Нагадуємо, що в цьому році системою «Подання заяв в електронній формі» зможуть скористатися у повній мірі тільки вступники, які мають атестат про повну загальну середню освіту та сертифікат ЗНО 2016 року і бажають вступити на денну форму навчання за ступненями молодший бакалавр, бакалавр (магістр і спеціаліст медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань). Кожен абітурієнт в 2016 році зможе подати 15 заяв на 5 різних спеціальностей у будь-який університет за власним вибором.

Довідково:

Подача документів  для участі в конкурсі на вступ до вищих навчальних закладах України здійснюватиметься з 11 липня за посиланням: http://ez.osvitavsim.org.ua/ .

Покрокову інструкцію по роботі з системою електронної подачі заяв у ВНЗ в 2016 році можна знайти за посиланням.

За інформацією, розміщеній на сайті Міністерства освіти і науки України

Відкриття археологів

Археологічного сезону 2016 року експедицією Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка під керівництвом доцента В.І.Якубовського  проводились дослідження на давньоруському городищі Губин XII-XIII ст. У ході робіт було виявлено кам’яного гранітного ідола, який було вивезено  на територію садиби в с.Самчики.  4 липня 2016 року виявлений об’єкт було оглянуто групою науковців у складі: к.і.н. Задорожнюк А.Б., к.і.н. Баженов О.Л. (К-ПНУ ім. Огієнка), к.і.н. Нечитайло П.О., старший науковий співробітник відділу енеоліту-бронзи Черновол Д.К. ( ІА НАНУ). Ідол лежить на дерев’яному настилі у парку садиби села Самчики. Його висота 154 см. Основа у формі неправильного чотирикутника з нерівними сторонами (44, 40, 54 см). Сторони чотирикутника нерівні, мають заокруглену форму, внаслідок зняття об’єму породи. Низ має форму  рівної платформи, підтесаної для вертикального встановлення ідола. На лицьовій частині  ідола вирубано  заглиблений хрест з розширеннями на кінцях. Ширина рамен хреста 6 см, висота хреста 10 см. Поверхня ідола нерівна, горбиста.

        Знахідки гранітних ідолів відомі у Пскові, Новгороді, Себежі (РФ), Долгінові, Бутьках, Жабинках (Білорусія). Датування подібних пам’яток доволі умовне в межах V-XIV ст., залежно від контексту знахідки. У Росії та Білорусії їх етнічну приналежність визначають як балтську або слов’янську. Повної аналогії Губинському ідолу на даний момент відшукати не вдалось. Цікавим є хрест нанесений на лицьовій частині ідола. Хрести на антропоморфних ідолах та менгірах є доволі частою знахідкою, на території Європи. Це явище пояснюють повторною ритуалізацією  язичницьких пам’яток. Використання християнами язичницьких пам’яток та їх ритуальна трансформація супроводжувалась нанесенням на них хрестів. Серед подібних випадків можна згадати: хрести на кавказьких «вішапах» ; хрести на менгірах Західної Європи ; хрести на антропоморфних (ймовірно, язичницьких) статуях з-під Пскову та з сс. Бутьки та Гробівці (Білорусь) . На думку київських дослідників  Н.В. Хамайко та  О.В. Комара: «Подобная процедура изгоняла из камня «беса» и позволяла
христианам не обращать больше внимания на древние истуканы, как видим, благополучно пережившие принятие христианства».

        Знахідка Губинського ідола археологічною експедицією КПНУ ім. Івана Огієнка є надзвичайно важливою для розуміння релігійних уявлень давнього населення на території України, еволюції кам’яної дохристиянської  скульптури.  Ознаки повторної ритуалізації у вигляді  хреста на лицьовій частині, ймовірно, ілюструють процес зміни вірувань, або населення на Губинському городищі. Найближчою аналогією повторно ритуалізованого ідола  є менгір з с.Сурженці (Кам’янець-Подільський район), на якому зображено 7 хрестів.

              Втім, останнє слово, висновки та інтерпретації за дослідниками.

Павло Нечитайло

 

Історична мозаїка часу

  У селі Рудківці, на Хмельниччині, студенти історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка проводили археологічні дослідження валової конструкції 10-7 ст. до нашої ери.

Рудковецьке городиище — городище чорноліського типу на Середньому, Подністров’ї. Фортифікації городища займають стрімкий схил долини р. Матірки і плато над Дністром в межах с. Рудківці Новоушицького району Хмельницької області.

Рудковецьке городище є унікальною спорудою у своєму роді, воно було одним із потужних адміністративних, соціально-економічних і культурних центрів регіону. Матеріальна культура городища представлена залишками житлових будівель з глинобитними печами, знаряддями праці із заліза, кістки та каменю, багатим набором керамічного посуду.

Цьогоріч студенти проводили розкопки під керівництвом викладачів кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін доцента Анатолія Гуцала, Віталія Гуцала та представника Інституту археології НАН України Олександра Могилова.

Під час розкопок валу у вигляді кургану було виявлено велику кількість фрагментів профільованої кераміки, яка була характерною для чорноліської культури. Також було виявлено, що площа городища займала близько 110 гектарів, а не 38, як це вважалося раніше.

Протягом чотирнадцяти днів розкопок студентами також були зафіксовані спалені дерев’яні стовпи, що свідчить про те, що на території городища були дерев’яні укріплення.

Археологічні розкопки триватимуть, допоки не буде досліджена уся територія городища.

У період практики студенти історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка отримали колосальний досвід у проведені археологічних розкопок, дізнались безліч нюансів, які необідно враховувати під час дослідження кам’яних конструкцій.

Практика допомогла пізнати краще один одного, внаслідок чого колектив надзвичайно здружився. Студенти завдяки археологічній практиці зрозуміли, що їм було б дуже цікаво продовжувати свою наукову діяльність у галузі археології.

Артур Святий,

студент історичного факультету