Цьогорічний археологічний сезон у Кам’янці-Подільському приніс чимало цікавих артефактів. Перша у світі металообробна майстерня, найдавніше брукування вулиць в Україні, вежа Сільницького, що “пробула” близько 200 років під землею, – це ті відкриття, які справді стали сенсацією не лише у вітчизняній, але й світовій історичній науці.

Нам вдалося поспілкуватися з керівником Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України, кандидатом історичних наук Нечитайлом Павлом Олександровичем.

– Доброго дня, Павле Олександровичу. Розкажіть про свої дослідження. На якому етапі зараз вони знаходяться?

– Вітаю. В червні 2016 року ми розпочали археологічні роботи на Францисканській, 10. Метою робіт було віднайдення гарматної майстерні, людвисарні, яка функціонувала в Кам’янці в 1708-1736 роках. Вдалося відкрити не лише її, але й фундаменти Турецької башти, або ж вежі Сільницького, на основі якої англієць Гловер побудував людвисарню. Пізніше в північно-східній частині Польського ринку було виявлено першу у світі металообробну майстерню трипільської культури. Згодом у міському сквері на Польському ринку було віднайдено житлово-ремісничу садибу І половини XVIII ст. та три рівні брукування цієї площі – ХІХ, XVIII, XVII ст. Сьогодні продовжуються охоронні археологічні розкопки на П’ятницькій.

– Які  труднощі виникали під час досліджень? Як ви вирішували їх?

Починати – завжди непросто. І труднощі, які виникали під час розкопок, були пов’язані з людським фактором та специфікою роботи
археолога. Це досить брудна, важка та малооплачувана робота. Команда перебуває на стадії формування. Втім, ми постійно відчували щиру підтримку, без якої наша діяльність була б неможливою. Висловлюємо подяку міському голові, міській раді, дирекції та працівникам НІАЗ (Національний історико-архітектурний заповідник – прим. авт.) “Кам’янець”, Кам’янець-Подільському історичному музею-заповіднику та його директорові, деканові історичного факультету, ректорові Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та всім небайдужим кам’янчанам, які всіляко сприяли нашій роботі й розуміли її важливість для міста.

– Сьогодні історичний факультет отримав ліцензію на підготовку студентів за напрямом «Історія та археологія». Чи думали ви про те, щоб залучити студентів до досліджень?

– Ви знаєте, зараз ми маємо унікальну ситуацію. Є всі шанси “вирости” в потужну наукову структуру – школу археологів. Є база, є перспективи професійного зростання. Нам допомагають провідні фахівці Інституту археології Національної академії наук України,
Рятівної археологічної служби. Налагоджується міжнародна співпраця. Наступного року до нас приїдуть (є домовленість!) студенти та археологи Жешувського університету, фахівці музею історії Франції, які вже ознайомилися попередньо (минулого літа) з нашою археологічною базою. Є можливості досліджувати нішеві, вузькоспеціальні напрямки в нашій сфері, є доступ до ексклюзивного матеріалу, на основі якого можна писати дипломні та дисертації. Поки що співпраця зі студентами істфаку була стихійною, несистемною. Ми розвішували оголошення із пропозиціями співпрацювати з нами. Як результат, до нас звертались лише окремі студенти. Очевидно, щільний графік навчання не давав змоги розкритися істфаківцям вповні. Максимум – 1-2 дні, й людина пропадала. Особисто в мене є мрія виховати кілька “археологічних кіборгів”, “універсальних солдатів”, які б дуже сумлінно виконували цю важливу роботу. У нас є вакансії й перспективи професійного зростання, майбутні професори та “зірки” археології просто до нас ще не дійшли. Потрібен час. Сподіваємося, наступного археологічного сезону ми матимемо можливість плідно попрацювати, адже існує велика ймовірність проходження на базі нашої експедиції археологічної практики. Я завжди готовий до будь-якої співпраці.

– Дякуємо Вам за те, що знайшли час відповісти на запитання. Нехай щастить у подальших дослідженнях.

– На все добре.

Максим Сльозкін, студент І курсу історичного факультету,

спеціальності “Історія та археологія”