…1 вересня 1960 року. Редактор газети “Радянський студент” (тодішня назва “Студентського меридіану”) Григорій Гораш відшукав мене, щоб взяти інтерв’ю в першокурсника історико-філологічного факультету.
Виявилося, що я найкраще склав у своїй групі вступні іспити. Так демобілізований з армії сержант потрапив до газети, випуск якої був присвячений початку нового навчального року. Фотографію у військовій формі редактор підібрав із екзаменаційного листка.
Не думалося-не гадалося, що з цією газетою буде пов’язане все моє життя. В ті роки газета друкувалася на двох сторінках щотижня. Так несподівано я став її дописувачем. Згодом як викладач суспільних дисциплін готував статті на суспільно-політичні теми за завданням кафедри та на замовлення редакції газети. За такої ж тематики, а також із краєзнавства та народознавства публікувалися в міській та обласній пресі.
Ураховуючи набуті навички роботи в пресі, ректор Анатолій Копилов 1997 року доручив мені допомагати у випуску газети редакторові. Доводилося вирішувати різні проблеми, передусім працювати літературним редактором. Упродовж п’яти років набував досвіду. Став членом Національної спілки журналістів України.
2002 року ректор Олександр Завальнюк призначив редактором “Студентського меридіану”. Злагоджено і дружньо працювала журналістська команда: Анастасія Донець, Оксана Забродна – заступники редактора; Володимир Коваль, Катерина Терещук – фотокореспонденти; Оксана Фаріон – комп’ютерний набір; Віталій Фаріон – комп’ютерна верстка. Та створювалася редколегія.
Випуск газети – це праця багатьох людей. Так, на сторінках газети виступали керівники університету – ректори Анатолій Копилов, Олександр Завальнюк; проректори – Петро Білий, Олександр Кеба, Іван Конет, Віктор Савчук, Віктор Федорчук, Олександр Федьков, Анатолій Філінюк, Анатолій Шинкарюк. Дописували декани факультетів Павліна Каньоса, Юрій Маркітантов, Анатолій Михальський, Віталій Співак, Микола Солопчук, завідувачі кафедр та викладачі. Але найбільше дописувачів було серед студентів (Віталій Горбуленко, Тамара Зінько, Євген Куценко, Валентин Пагор, Іванна Павлюк та інші). Про багатьох із них ітиме мова далі.
Керівництво університету постійно цікавилося роботою газети, виявляючи вимогливість й допомагаючи матеріально. Тому працювалося з натхненням, цікаво й легко. З чотирьох сторінок газета розрослася до 10-14, а то й 16-18. Наклад її сягав 1000 примірників і більше.
Оскільки “Студентський меридіан” вважався загально-університетським органом, редакція намагалася висвітлювати загалом основні напрями роботи закладу. Так, до початку нового навчального року в газеті подавалися про підсумки роботи приймальної комісії, першокурсників знайомили із життям університету, давалися поради (декани, юрист Валерій Мельник, кандидат психологічних наук, доцент Ольга Савицька). Були випуски газети, присвячені Дню працівників освіти, даті заснування університету, 8 Березня, Дню Перемоги, Новому року.
Повідомлялося про засідання вченої ради університету, відвідини керівниками країни та міністерства освіти. Готувалися великі статті про відомих учених – Михайла Грушевського, Івана Вишневського, Валерія Смолія (обидва – наші випускники); з нагоди ювілеїв видатних письменників, зокрема Тараса Шевченка (щороку).
Виховувалося в студентів почуття гордості за свій навчальний заклад: публікувалися матеріали з історії університету, його відкриття в 1918 році та функціонування в наступні роки (Олександр Завальнюк, Олександр Комарніцький); про діяльність першого ректора університету Івана Огієнка (Євгенія Сохацька); матеріали, які висвітлювали знаменні дати університету та факультетів; ювілею університету та факультетів; дописи про творчий шлях колишніх викладачів; викладачів та випускників – учасників Другої світової війни, відомих учених, спортсменів, педагогів, державних службовців – випускників університету, зустрічі випускників.
Значне місце на сторінках газети посідало питання навчального процесу. Йшлося передусім про Болонський процес, який у ті роки набрав широкого розголосу (проректор Віктор Федорчук, декани факультетів). Друкувалися поради студентам щодо підготовки до екзаменаційних сесій (кафедри педагогіки, психології, доцент Ольга Савицька). Набув популярності “Моніторинг успішності студентів” (Людмила Горчак). Висвітлювалися хід та наслідки екзаменаційних сесій, робота ДЕК.
Чимало матеріалів публікувалося про підготовку та проведення педагогічної практики (школи, дитячі табори, зокрема “Артек”). Щороку підбиттю підсумків археологічних експедицій відводилася ціла сторінка – “Слідами древніх культур” (Анатолій Гуцал, Віталій Гуцал, Василь Якубовський, студенти). Йшлося також про етнографічні експедиції (Танасій Колотило, Валерій Щегельський), дослідження майбутніх географів, біологів тощо.
На сторінках газети постійно подавалася інформація про науково-дослідну роботу університету: повідомлялося про нові книги викладачів, їхню участь у наукових форумах за межами університету, проведення різного рівня конференцій у нашому навчальному закладі, захист дисертацій, звіти про науково-дослідну роботу. Досить широко висвітлювалася міжнародна діяльність університету.
В кожному випуску газети йшлося про багатогранну роботу наукової бібліотеки. Постійними дописувачами її були директор Віктор Прокопчук, заступники директора – Валентина Бунда, Людмила Резнічук, чимало працівників (Світлана Кантлін, Надія Крючкова, Олеся Литвиненко, Мирослава Шахова, Інна Грінішина, Валентина Пархоменко, Василина Шевчук та інші).
У газеті публікувалися також матеріали про роботу господарників (Петро Білий), бухгалтерії (Олена Рибак), профспілкових організацій (Людмила Третяк, Микола Моштак).
Цікавими були статті про проведені заходи, присвячені українській мові. Про шанобливе ставлення до рідної мови йшлося в підібраних поетичних творах, висловлюваннях письменників (“Українська афористика”), прикладах про культуру мови тощо. Багато праці й сумління докладала лікар здоровпункту Майя Стринадко, ведучи рубрику “Здоровий спосіб життя”. Регулярно друкувалися статті про новини в галузі права (Валерій Мельник), краєзнавства (Лев Баженов, Анастасія Донець, Ігор Старенький та інші), з питань космічних досліджень (Віктор Рокачук).
“Студентський меридіан” надавав важливого значення профорієнтаційній роботі. Щороку готувався спецвипуск для випускників шкіл – майбутніх абітурієнтів (газети відсилалися до середніх шкіл області), публікувалися матеріали про проведення дня відкритих дверей.
На сторінках “Студентського меридіану” широко (відводилися цілі сторінки ) висвітлювалося розмаїте студентське життя: культурно-виховні та розважальні заходи в університеті (проректор Анатолій Заводовський, голова студентського клубу Тетяна Левицька). Серед них – вечори, присвячені Дню працівників освіти, конкурси краси, день студента, день сміху, день закоханих, виступи музичних та хорових колективів, зустрічі з поетами, артистами тощо. Йшлося також про вечори відпочинку, поетичні студії, екскурсії, студентське самоврядування тощо.
У кожному випуску газети чимало місця займали матеріали про спортивне життя університету (іноді сторінка-дві): досягнення, провідні спортсмени, змагання, спортивна олімпіада, участь в Олімпійських іграх (декан Микола Солопчук, заступник декана Віктор Нечаєв, доценти Едуард Левицький, Михайло Мисів, Олександр Шишкін, голова спортклубу Юрій Пушкарьов, студентка Крістіна Шулиндіна та інші).
Студенти цікавилися “Літературною сторінкою”, де публікувалися твори молодих поетів та прозаїків (Віталій Горбуленко, Неллі Дикунець, Ірина Дуда, Анастасія Донець, Оксана Забродна, Юлія Ковальчук, Оксана Маковецька, Оксана Микуляк, Ірина Перекуча, Ігор Старенький, Світлана Чернова та інші). Друкували свої твори й викладачі (професор Віталій Нечитайло, доцент Зоя Запорожан), працівники (Людмила Дрезналь, В’ячеслав Шамбуров) та випускники університету (Світлана Кремінська, Людмила Кур’ян, Борис Урода).
Працівники газети розповсюджували кожен випуск газети в усіх навчальних корпусах, на всіх факультетах (деканатах, бібліотеках, читальних залах), серед працівників усіх служб, гуртожитках. Газети доставляли в усі школи міста, школи області (студенти відвозили їх у вихідні дні). Були випадки, коли бабусі носили газети, в яких йшлося про їхніх внучок, по всьому селі, безмежно радіючи їхнім успіхам. Пригадується такий випадок: студент Андрій Павловський написав оповідання, зміст якого зацікавив і схвилював багатьох читачів. Редактора запитували, чи то справді було так у житті.
Газету читали і в інших містах, зокрема в Києві, куди її привозили з собою викладачі. Розповідали, що одного разу у вагоні поїзда, переглядаючи часопис, пасажир навіть пустив сльозу (згадав свої студентські роки в нашому навчальному закладі). Про неї знали й за межами України. Так, доцент Ольга Рокаш, беручи участь у наукових конференціях, які проходили в містах Російської Федерації, неодноразово чула схвальні відгуки на адресу газети. Висловлювалися й приємні здивування: мовляв, в університеті невеличкого міста видається газета на 14-18 сторінках. Схвальні відгуки пролунали й на семінарі бібліотечних працівників ВНЗ України в місті Одесі, учасником якого була заступник директора наукової бібліотеки Валентина Бунда. Присутні були приємно здивовані регулярним і широким висвітленням на сторінках газети роботи бібліотеки.
Дехто із кореспондентів газети згодом став журналістом. У нашому місті працювали Ольга Гарук (“Край Кам’янецький”), Віталій Горбуленко і Євген Куценко (“Подолянин”), Оксана Забродна (“Студентський меридіан”). Читаємо цікаві статті Ірини Грінішиної (Цішковська) (відділ інформаційного забезпечення та зв’язків із засобами масової інформації у міській мерії), Андрія Павловського і Наталії Яцемірської (“Ключ”). Дописувачі нашої газети згодом поповнювали редакційний склад районних часописів.
Звичайно, в роботі редакції були й недоліки. Адже творити газету в такому великому й викосоінтелектуальному колективі як університет – не просто. Не всі питання, можливо, достатньо висвітлювали науково-дослідну роботу студентів, роботу аспірантури і магістратури, життя в гуртожитках. Траплялися й випадки, коли невчасно виходив той чи той номер газети через проблеми із друком. Та якихось, як мовиться, “проколів” не було. Звичайно, час вимагав багато де в чому перебудовувати роботу.
Переглядаючи випуски газети різних років видань, пересвідчуєшся раз по раз, що в газеті відбилися процеси й події, які творили становлять історію нашого навчального закладу.
Із приємністю згадую ті роки. Бажаю “Студентському меридіану” впевнено крокувати в ногу з нашим динамічним, бурхливим і водночас складним життям. Плідної праці, актуальних і цікавих публікацій, активних дописувачів!
Анатолій Гаврищук,
колишній редактор газети ”Студентський меридіан”