Із 15 до 23 лютого 2021 р. відповідно до Плану заходів з оцінювання якості освітньої діяльності та якості вищої на ІІ семестр 2020-2021 н. р. навчально-методичний центр за сприяння заступників деканів факультетів з навчальної роботи та забезпечення якості вищої освіти провів опитування науково-педагогічних працівників шляхом анкетування «Якість організації освітнього процесу в  К-ПНУ за допомогою технологій дистанційного навчання», у якому взяли участь 219 викладачів.

Найбільш активними учасниками опитування стали науково-педагогічні працівники природничо-економічного факультету – 44 (20,1%) відповідей, педагогічного факультету – 40 (18,3) відповідей і факультету фізичної культури –39 (17,8%) відповідей.

В анкетуванні взяли участь науково-педагогічні працівники, які мають стаж роботи понад 20 років – 36,5% відповідей, 11-20 років – 43,8% відповідей, 6-10 років – 13,2% відповідей і 1-5 років – 6,4% відповідей.

Серед опитаних 35 респондентів зазначили, що вони в цьому навчальному році постійно використовували технології дистанційного навчання лише вдома, 71 респондент вказав на те, що навчав почергово в аудиторіях та за допомогою технологій дистанційного навчання вдома, 76 респондентів вказали, що постійно здійснювали освітній процес в аудиторіях К-ПНУ (крім, періоду локдауну).

У 74,4% відповідей науково-педагогічні працівники вказали, що більше 3 годин на день (у період карантину) у них займає викладання за допомогою дистанційних технологій, 25,1% витрачають 1-2 години на день та 0,5% – до 30 хвилин.

Під час навчання здобувачів вищої освіти з використанням технологій дистанційного навчання науково-педагогічні працівники постійно проводили індивідуальну роботу, публікували на платформі MOODLE навчально-методичні матеріали та завдання, надсилали здобувачам вищої освіти матеріали для самостійного опрацювання, здійснювали їх перевірку.

У 90,9% відповідей (199 науково-педагогічних працівників) респонденти зазначили, що найчастіше використовували безкоштовні вебсервіси та вебплатформи як засоби зв’язку зі здобувачами вищої освіти під час їх навчання з використанням дистанційних технологій, а також послуговувалися електронною поштою, ZOOM, Skype і подібними засобами відеоконференцій.

На запитання «Чи покращилася якість освітнього процесу в Університеті через використання у ньому технологій дистанційного навчання?» 92 респонденти (42%) дали схвальну відповідь, а 127 респондентів (58%) мали протилежну думку.

Під час навчання з використанням дистанційних технологій навчання науково-педагогічні працівники (162 респонденти, 74%) відповіли, що проводили навчальні заняття переважно вдома, а 57 респондентів (26%) працювали в університеті.

Серед основних труднощів, які визначили науково-педагогічні працівники, була відсутність постійного доступу здобувачів вищої освіти до мережі «Інтернет» – 79,9% (175 осіб).

На думку респондентів, найбільш негативний вплив на організацію освітнього процесу в К-ПНУ з використанням дистанційних технологій навчання мали обмежений доступ здобувачів вищої освіти до мережі «Інтернет» – 128 осіб (58,4%) та ненадійне/повільне під’єднання до цієї мережі – 121 особа (55,3%).

Серед основних заходів, у яких брали участь науково-педагогічні працівники, для формування інформаційно-цифрових компетентностей були онлайн-курси, вебінари та онлайн-конференції (70,3% відповідей).

У 65,8% відповідей науково-педагогічні працівники вважають, що освітній процес із використанням дистанційних технологій навчання  менш ефективний ніж аудиторне навчання.

Серед основних пропозицій щодо покращення освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання такі:

• не обмежувати вибір платформ і ресурсів, розширити список дозволених до використання онлайн-платформ;

• брати до уваги, що деякі студенти, коли перебувають дома, не мають доступу до Інтернету; затвердити для них додатковий спосіб опрацювання/складання матеріалу, терміни ліквідації академічної заборгованості за потреби;
• здійснювати постійне вдосконалення навичок у викладачів і студентів щодо опанування технологій дистанційного навчання;
• забезпечити науково-педагогічних працівників сучасними комп’ютерами;
• покращувати матеріально-технічну базу університету та безпечний  доступ до мережі «Інтернет».

Продовжуємо працювати над удосконаленням електронного освітнього середовища, що підвищить якість освітнього процесу та якість вищої освіти в університеті.

Навчально-методичний центр забезпечення якості освіти